Євангеліє від св. Матвія, розділ 20❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

“Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.

Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.

А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.

Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.

І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.

Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?

Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.

Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.

Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.

Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.

А взявши, стали ремствувати на господаря,

кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.

Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?

Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.

Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!

Так то останні будуть перші, а перші – останні!”

Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:

“Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.

І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”

Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.

Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.”

У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.”

Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.”

Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.

Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.

Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.

І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.

Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”

Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.

Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”

Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”

Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”

Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.”

Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.