Євангеліє від св. Івана, розділ 19❧НПУ — Новий Переклад Українською

Тоді Пилат [наказав] узяти Ісуса й бичувати.

Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю,

підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.

Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям: ―Ось я виводжу Його до вас на двір, щоб ви знали: я не знаходжу жодної підстави для Його звинувачення.

Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, [Пилат] сказав їм: ―Ось Чоловік!

Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали: ―Розіпни! Розіпни [Його]! Пилат сказав їм: ―Візьміть Його ви та розіпніть, бо я не знаходжу ніякої провини в Ньому.

Юдеї відповіли: ―У нас є Закон, і згідно з цим Законом Він повинен померти, бо Він видає Себе за Сина Божого.

Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.

Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові: ―Звідки Ти? Але Ісус нічого йому не відповідав.

Пилат сказав Йому: ―Не говориш зі мною? Ти не розумієш, що я маю владу звільнити Тебе й маю владу розіп’яти Тебе?

Ісус відповів: ―Ти б не мав влади наді Мною, якби вона не була дана тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, має більший гріх.

Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати: ―Якщо ти Його відпустиш, ти не друг Кесаря. Кожен, хто робить себе царем, виступає проти Кесаря.

Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Кам’яний поміст, а єврейською – Гаввата.

Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години. [Пилат] сказав юдеям: ―Ось ваш Цар!

Вони закричали: ―Візьми, Візьми Його геть! Розіпни Його! Пилат запитав: ―Розіп’яти вашого Царя? Первосвященники відповіли: ―У нас немає царя, окрім Кесаря.

Тоді Пилат віддав Його їм на розп’яття. Тож вони взяли Ісуса й повели.

Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається «місце Черепа» (єврейською – Голгофа).

Там Його розіп’яли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.

Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано: ісус назарянин, цар юдеїв.

Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіп’ятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою.

Юдейські первосвященники сказали Пилатові: ―Не пиши: «Цар юдеїв», але: «Він казав: „Я Цар юдеїв!“»

Пилат відповів: ―Що написав, те й написав!

Коли солдати розіп’яли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.

Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться». Це сталося, щоб збулося сказане в Писанні: «Вони розділили між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб». Тож воїни так і зробили.

Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина.

Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!»

Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.

Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: «Я спраглий!»

Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса.

Спробувавши оцту, Ісус сказав: «Звершилося!» І, схиливши голову, віддав духа.

Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіп’ятим та зняти їх.

Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіп’ятому з Ним.

Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг.

Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода.

Той, хто бачив [це], свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.

Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».

І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».

Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса.

Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.

Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання.

На тому місці, де був розіп’ятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано.

Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.