Євангеліє від св. Марка, розділ 1НПУ — Новий Переклад Українською
Початок Доброї Звістки Ісуса Христа, Сина Божого.
Як написано в пророка Ісаї: «Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою.
Голос кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві, вирівняйте шляхи для Нього!“»
У пустелі з’явився Іван, який хрестив людей та проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.
І приходили до нього [люди] з усієї Юдейської землі та всі мешканці Єрусалима й були охрещені Іваном у річці Йордані, визнаючи свої гріхи.
Іван носив одяг із верблюжої шерсті й шкіряний пояс довкола стегон. Він їв сарану та дикий мед.
Він проповідував та казав: «Після мене йде Сильніший за мене, Якому я не достойний навіть, схилившись, розв’язати ремінці Його сандалій.
Я хрещу вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим».
У ті дні прийшов Ісус із Назарета, що в Галілеї, та був хрещений Іваном у Йордані.
Коли [Ісус] виходив із води, то відразу побачив розкриті небеса та Духа, Який сходив на Нього, як голуб.
І голос із неба пролунав: «Ти Син Мій улюблений, Тебе Я вподобав!»
І зразу ж Дух повів Ісуса в пустелю.
Він пробув сорок днів у пустелі, і сатана спокушав Його. Там Він перебував серед диких звірів, і ангели служили Йому.
Після ув’язнення Івана Ісус прийшов до Галілеї, проповідуючи Добру Звістку Бога.
Він казав: «Настав час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся та увіруйте в Добру Звістку!»
Коли Ісус проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, які закидали сіті в море, оскільки були рибалками.
Ісус сказав їм: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей».
Вони відразу залишили сіті та пішли за Ним.
Потім пішов трохи далі й побачив Якова, сина Зеведеєва, та Івана, його брата. Вони були в човні та лагодили сіті.
Він зараз же покликав їх. Вони залишили свого батька Зеведея з наймитами в човні та пішли за Ісусом.
Коли прийшли до Капернаума, то відразу в Суботу пішли до синагоги, де Він почав навчати.
Люди дивувалися Його вченню, бо Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як книжники.
Саме тоді в синагозі був чоловік, одержимий нечистим духом. Він закричав
кажучи: ―Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього!
Тоді нечистий дух почав трясти чоловіка в конвульсіях і, голосно закричавши, вийшов із нього.
Усі здивувалися, так що запитували одне одного: «Що це таке? Нове вчення, яке має владу! Він наказує нечистим духам, і вони слухаються Його!»
Звістка про Ісуса негайно розійшлася всюди, по всій Галілейській околиці.
Коли вийшли з синагоги, вони з Яковом та Іваном відразу прийшли в дім Симона та Андрія.
Теща Симона лежала в гарячці, тож зараз же сказали Ісусові про неї.
Він підійшов, узяв її за руку та підняв, і гарячка залишила жінку, так що вона почала прислуговувати їм.
Коли ж настав вечір, після заходу сонця, привели до Нього багатьох хворих та біснуватих.
Усе місто зібралося перед дверима.
Він зцілив багатьох хворих на різні недуги та з багатьох вигнав демонів. Не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, Хто Він.
Рано-вранці [Ісус] встав ще до світанку, вийшов та пішов у пустинне місце й там молився.
Симон і ті, що були з ним, пішли шукати Його
й, знайшовши, сказали Йому: ―Усі шукають Тебе!
Він відповів їм: ―Ходімо до інших міст, у сусідні села, щоб Я і там проповідував, адже для цього Я прийшов.
Він пішов та проповідував у їхніх синагогах по всій Галілеї, виганяючи демонів.
Одного разу до Нього прийшов прокажений, упав на коліна й благав: ―Якщо хочеш, можеш мене очистити.
[Ісус], змилосердившись, простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим!
Тієї ж миті проказа залишила його, і він був очищений.
[Ісус] негайно відіслав його та попередив
кажучи: ―Дивись, нікому не кажи нічого, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.
Але той пішов і почав всюди проповідувати та поширювати цю звістку, так що Ісус більше не міг відкрито увійти в місто, а перебував у пустинних місцях, і [люди] приходили до Нього звідусіль.
Джерела
