Євангеліє від св. Марка, розділ 9❧НПУ — Новий Переклад Українською

І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».

Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними:

Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити.

І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом.

Петро сказав Ісусові: «Равві, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».

Бо не знав, що сказати, такі налякані були.

Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!»

І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.

Коли вони сходили з гори, [Ісус] наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.

Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих.

Потім вони запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?

[Ісус] відповів: ―Ілля дійсно має прийти першим, щоб відновити все. І, як написано про Сина Людського, Він має багато постраждати та бути приниженим.

Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.

Повернувшись до [інших] учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними.

Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його.

Він запитав їх: ―Чому ви сперечалися з ними?

Один чоловік із натовпу відповів: ―Учителю, я привів до Тебе мого сина, бо він одержимий духом німоти.

Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.

[Ісус] у відповідь сказав: ―О роде невірний, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика до Мене!

І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота.

Ісус запитав його батька: ―Скільки часу з ним таке? Він відповів: ―З дитинства.

Часто [дух] кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами.

Ісус же сказав йому: ―Якщо можеш?! Усе можливе для того, хто вірує!

Тоді батько хлопчика скрикнув: ― Вірую! Допоможи моєму невірству.

Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!»

Скрикнувши, [дух] сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер.

Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав.

Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його: ―Чому ми не змогли вигнати демона?

Ісус відповів: ―Цей рід можна вигнати лише молитвою та постом.

Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. [Ісус] не хотів, щоб хтось дізнався про це,

бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне».

Однак [учні] не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.

Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, [Ісус] запитав їх: ―Про що ви говорили в дорозі?

Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший.

Тоді [Ісус] присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм: ―Якщо хтось хоче бути першим, той хай буде останнім серед усіх та слугою для всіх.

[Ісус] узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм:

―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.

Іван сказав Йому: ―Учителю, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.

Але Ісус сказав: ―Не зупиняйте його, бо немає такого, хто б робив чудо в ім’я Моє й відразу злословив би Мене.

Той, хто не проти нас, той за нас.

Адже хто подасть вам чашу води в ім’я [Моє], бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.

Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море.

Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий,

де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.

Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни,

де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.

Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну,

«де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне».

Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю.

Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.