Ostroh BibleКнига Юдити, розділ 11
Шрифт:
Запис:
1
Тогда̀ ѻ҆лофернъ рече ко і҆ю҆ди́ѳѣ, ра́достна бꙋ́ди дш҃ею и҆ не ѹ҆жасаисѧ въ срд̑ци твоем̑ ꙗ҆́ко а҆́зъ никогда́же поби́хъ мꙋ́жа и҆же хотѧ́ше слꙋжи́ти навходоносо́рꙋ цр҃ю·
2
А҆́ще не бы̀ лю́дїе твоѝ ѹ҆ничи́жиша менѐ, не въздви́гнꙋлъ б̂ы копїѧ мое́го на ни́хъ·
3
Нн҃ѣ же рци м̂и кое́ѧ ра́ди вины ѿи́де ѿ ни́хъ, и҆ ѹ҆годно тебѣ да прїидеши к на́мъ·
4
И҆ реч̑҇ е҆мꙋ і҆ю҆диѳ̑҇ прїими словеса̀ рабы́нѧ твое́ѧ господи́не мо́и. ꙗ҆́ко а҆ще сътвори́ши по словесем̑ рабы́нѧ твое́ѧ, и҆ г҃ь б҃ъ сътворит̑ съвръше́нно дѣло с тобо́ю. жи́въ е҆сть вои҆стин꙽нꙋ навходоносор꙽ цр҃ь зе́мъскїи, и҆ живет̑ си́ла е҆го и҆же е҆сть въ тебѣ къ ѿм꙽щенїю всѣмъ лю́демъ лꙋка́вымъ·
5
Ꙗ҆́ко не ток̑҇мо чл҃ци послꙋжа́тъ е҆мꙋ тебе ради. н̂о и҆ ѕвѣрїе польстїи послꙋшают̑ е҆го·
6
Възвѣсти б̂о сѧ мꙋ́дрость твоа всм̑ѣ ꙗзы́комъ, и҆ просла́висѧ въ все́и вселеннѣи ꙗ҆́ко ты е҆ді́нъ бл҃гъ и҆ си́ленъ въ всемъ црс̑҇твѣ е҆го, и҆ наказа́нїе твое всѣмъ вла́стемъ проповѣдает̑сѧ, и҆ не пота́итсѧ чт̂о гл҃алъ е҆сть а҆хїѻ́рꙋ, ни́же т̂о вѣстьсѧ чт̂о е҆мꙋ повелѣлъ е҆си сътвори́ти. вѣсть б̂о г҃ь б҃ъ на́шъ и҆же прогнѣва́хомъ и҆̀ въ грѣсѣхъ на́шихъ, и҆же гл҃аше про̑҇рки свои҆ми к лю́демъ, да́ предасть и҆хъ в рꙋки врагомъ за грѣхи и҆хъ·
7
и҆ ꙗ҆́ко зна́ютъ сн҃ове і҆и҆л҃еви и҆же прогнѣва́ша г҃а б҃а свое҆го·
8
Сего ради стра́хъ твои на ни́хъ е҆сть, и҆ наипа́че паки гла́дъ тръпѧ́тъ, и҆ за ѻ҆скꙋденїе же вод̑ныа, ради жа́жды съ ме́рътвыми съчета́ютъсѧ·
9
Па́ки и҆ сїѧ совѣтꙋ́ютъ да ѹ҆бїютъ ско́ты своѧ, и҆ пїютъ кро́вь и҆хъ, и҆ ст҃аѧ г҃а б҃а свое҆го и҆же заповѣ́да не ѻ҆сѧза́ти, пшени́цы вина̀ і҆ еле́ѧ и҆ сїѧ помы́слиша возда́ти, и҆ хотѧт̑ раздаѧ́ти въ снѣдь, и҆хже ни рꙋками бы сѧ и҆мѣли ѻ҆сѧза́ти·
10
Сего ради ꙗ҆́ко сїѧ творитъ, и҆́стин꙽но е҆сть да в꙽ погꙋбле́нїе дадꙋтсѧ. и҆же а҆зъ раба̀ твоѧ позна́ющи и҆збѣго́х꙽ ѿ нихъ, и҆ посла́ мѧ г҃ь б҃ъ сїѧ тебѣ възвѣсти́ти·
11
А҆́зъ б̂о раба̀ твоа молю́сѧ г҃ꙋ б҃ꙋ и҆ нн҃ѣ сꙋще прд̑е тобо́ю, да и҆зы́идетъ раба̀ твоѧ и҆ помо́лит̑сѧ г҃ꙋ б҃ꙋ, и҆ речѐ мн̂ѣ. е҆гда̀ възда́сть и҆мъ за грѣхѝ и҆хъ, и҆ прише́дши възвѣщꙋ̀ тебѣ·
12
Тако да а́зъ приведꙋ̀ тебе посредѣ і҆ерс̑҇ли́ма, і҆ и́маши вс̂и лю́ди і҆и҆л҃евы ꙗ҆́ко ѻ҆́вцы, и҆хже нѣсть па́стырѧ. и҆ не ла́етъ ни е҆дін̑҇ пе́съ противꙋ тебе, ꙗ҆́ко сїѧ мн̂ѣ речена сꙋть по провидѣнїю бж҃їю·
13
И҆ ꙗ҆ко разгнѣ́васѧ на нихъ г҃ь б҃ъ их̑, сего ради по́слана е҆смь възвѣсти́ти тебѣ·
14
Ѹ҆го́дны же всѧ̀ словеса̀ сїа предъ ѻ҆лофе́рномъ и҆ ѻ́троки е҆го, и҆ дивѧ́хꙋсѧ премꙋдрости е҆ѧ̀ гл҃ахꙋ дрꙋгъ къ́ дрꙋгꙋ, нѣсть та́ка жена̀ на землѝ на смотрѣнїе, и҆ въ красотꙋ и҆ в чю́в꙽ство словесе́мъ·
15
И҆ рече к не́и ѻ҆лофе́рнъ, бл҃го сътвори б҃ъ твои и҆же посла̀ тебе прежде людїи, да дасѝ и҆хъ в рꙋки на́ша·
16
И҆ ꙗ҆́ко бл҃га е҆сть ѻ҆бѣща́нїѧ твоѧ, а҆ще сътвори́тъ сїѧ мн̂ѣ б҃ъ твои, т̂о бꙋдет̑ и҆ б҃ъ мои. и҆ ты̀ в домꙋ̀ навходоносо́ровѣ вели́ка бꙋдеши, і҆ и́мѧ твое прославитсѧ по все́и землѝ·