Друга книга хронік, розділ 15❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Азарія, син Одида, — був на ньому Господній дух,

і він вийшов назустріч Асі, усьому племені Юди та Веніаміна, і сказав: Послухайте мене, Асо, усе плем’я Юди та Веніаміна! Господь з вами, коли ви є з Ним, і якщо шукатимете Його, Він дасться знайти вам, якщо ж покинете Його, Він залишить вас!

Багато минуло часу в Ізраїлі без правдивого Бога і без священика-наставника, і без закону.

Та Він поверне їх до Господа, Бога Ізраїля, і дасться знайти їм.

І в той час немає миру тому, хто виходить і входить, бо Господній жах на всіх тих, хто живе в околицях.

І народ воюватиме проти народу, і місто проти міста, адже Бог навів на них замішання з усяким смутком.

А ви укріпіться, і хай не слабнуть ваші руки, бо є винагорода вашій праці.

Коли він почув ці слова і пророцтво пророка Адада, то укріпився і викинув огиди з усієї землі Юди, Веніаміна і з міст, які придбав на горі Єфрема, і обновив Господній жертовник, який був перед Господнім храмом.

І зібрав Юду, Веніаміна і прозелітів, які проживали з ним, — з Єфрема, з Манасії й із Симеона, — бо до нього пристали численні з Ізраїля, коли вони побачили, що його Господь Бог є з ним.

І зібралися в Єрусалим на третій місяць п’ятнадцятого року царювання Аси.

Він приніс у жертву для Господа в той день зі здобичі, яку принесли, сімсот телят і сім тисяч овець.

І склав завіт, щоб шукати Господа, Бога їхніх батьків, з усього серця і з усієї душі.

І кожний, хто лиш не шукатиме Господа, Бога Ізраїля, загине, — від молодого до старого, від чоловіка до жінки.

І вони поклялися в Господі гучним голосом зі звуками труб і рогів.

І все плем’я Юди зраділо за клятву, бо з усієї душі поклялися і всім бажанням шукали Його, і дався знайти їм; і Господь дав їм спокій довкола.

Аса усунув Мааху, свою матір, щоб не була на служіння Астарті, а ідола порубав і спалив при потоці Кедрон.

Лише не знищили висоти, вони ще були в Ізраїлі. Але серце Аси було досконале всі його дні.

І він вніс святі речі Давида, свого батька, і святі речі дому Господа Бога: срібло, золото і посуд.

І з ним не було війни аж до тридцять п’ятого року царювання Аси.