Друга книга хронік, розділ 37❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Господи Вседержителю, Боже наших батьків, Авраама, Ісаака, Якова і їхнього праведного насіння,

Який створив небо і землю з усією їхньою красою,

Який зв’язав море словом Свого наказу, Який замкнув безодню і запечатав страшним і славним Своїм Іменем.

Тебе все боїться і тремтить від обличчя Твоєї сили,

бо нестерпна велич Твоєї слави, і не нестерпний гнів тієї Твоєї погрози, що на грішних,

незчисленне та недослідиме милосердя Твоєї обітниці,

бо Ти є Господь Всевишній, милосердний, довготерпеливий і дуже милосердний, і каєшся за гріхи людей.

Тож Ти, Господи, Боже праведних, не поклав покаяння праведним, Авраамові, Ісаакові та Якову, що не згрішили проти Тебе, але поклав покаяння на мене грішного,

тому що я згрішив більше за число морського піску. Помножилися мої беззаконня, Господи, помножилися, і я не є гідний поглянути і побачити небесну висоту через безмежність мого беззаконня,

зігнений численними залізними кайданами, щоб мені не підвестися понад мої гріхи, і немає мені послаблення, тому що я пробудив Твій гнів і вчинив зло перед Тобою, поставивши гидоти і помноживши злочини.

Тепер же схиляю коліно серця, благаючи тієї доброти, що в Тебе.

Згрішив я, Господи, згрішив я, і я знаю мої беззаконня!

Прошу, благаючи Тебе: Прости мені, Господи, прости мені, не вигуби мене з моїми беззаконнями, і не задержиш мені зло, ворогуючи навіки, не засудиш мене до глибин землі! Адже Ти, Господи, є Богом тих, що каються,

і на мені покажеш Твою доброту, бо спасеш мене, що є негідним, через Твоє велике милосердя,

і вихвалятиму Тебе завжди в дні мого життя. Бо Тебе оспівує вся небесна сила, і Твоя є слава навіки! Амінь.