Книга пророка Даниїла, розділ 13❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким.

І він узяв жінку, ім’я якої Сусанна, дочку Хелкія, дуже гарну, і яка боялася Господа.

Її батьки праведні, і навчали свою дочку за законом Мойсея.

І Йоаким був дуже багатий, і в нього був багатий сад поблизу його дому. І до нього сходилися юдеї, бо він був найславніший з усіх.

У тому році призначили двох старців з народу суддями, про що сказав Владика: Вийшло беззаконня з Вавилону зі старців-суддів, які вважалися проводирями народу!

Вони перебували в домі Йоакима, і приходили до них усі, що судилися.

І сталося, коли відходив народ посеред дня, то виходила Сусанна і ходила в саду свого чоловіка.

І бачили її два старці кожного дня, як вона заходила і ходила, і були в пожаданні її.

І скривили свій розум, і відвернули свої очі, щоб не дивитися на небо і не пам’ятати присуди праведних.

І були обидва уражені нею, та не сповістили один одному про своє страждання,

бо соромилися сповістити про своє пожадання, тому що бажали бути з нею.

І придивлялися закохано кожного дня, щоб її побачити.

І сказав один до другого: Підімо додому, бо година обіду. І, вийшовши, вони розійшлися один від одного.

Та, зробивши коло, зійшлися разом і, запитуючи один одного, визнали причину — їхнє пожадання. І тоді спільно призначили час, коли її зможуть знайти саму.

І сталося, коли вони вичікували відповідного дня, тоді вона ввійшла, як і вчора та третього дня, тільки з двома служницями і забажала помитися в саду, бо була спека.

І не було там нікого, за винятком двох схованих старців, які стежили за нею.

І вона сказала служницям: Принесіть же мені олію, пахощі й замкніть двері саду, щоб я помилася.

І вони зробили так, як вона сказала, замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести те, що було їм наказане, і не побачили старців, бо вони були сховані.

І сталося, коли вийшли служниці, то два старці встали, підбігли до неї

і сказали: Ось двері саду замкнені, і ніхто нас не бачить, а ми тебе пожадаємо. Тому погодься з нами і перебудь з нами.

Якщо ж ні, засвідчимо проти тебе, що з тобою був молодець, і через це ти відіслала від себе служниць.

І застогнала Сусанна, і сказала: Тісно мені звідусіль! Бо якщо це зроблю, мені смерть, а якщо не зроблю, не втечу з ваших рук.

Краще мені, не зробивши, впасти у ваші руки, ніж згрішити перед Господом.

І Сусанна закричала великим голосом, закричали ж і два старці напроти неї.

І один, побігши, відкрив двері саду.

А коли почули в саду крик ті, що з дому, то ввійшли через бічні двері, аби побачити, що з нею трапилося.

Коли ж старці сказали свої слова, то раби сильно засоромилися, тому що ніколи не було сказано таке слово про Сусанну.

І сталося, на другий день, коли зійшовся народ до її чоловіка Йоакима, то прийшли два старці, сповнені беззаконних задумів проти Сусанни, щоб її вбити,

і сказали перед народом: Пошліть по Сусанну, дочку Хелкія, яка є жінкою Йоакима! Вони ж послали,

і прийшла вона, її батьки, її діти та всі її кровні.

Сусанна ж була дуже шляхетна і гарна на вигляд.

А беззаконні наказали її відкрити, бо вона була закрита, — щоб насититися її красою.

І заплакали ті, що з нею, і всі ті, що її бачили.

А два старці, вставши посеред народу, поклали руки на її голову.

Вона ж, плачучи, поглянула на небо, бо в неї було серце, що надіялося на Господа.

А старці сказали: Коли ми проходжувалися самі в саду, увійшла ця з двома служницями, замкнула двері саду і відпустила служниць.

А до неї підійшов молодець, який був схований, і ліг з нею.

Ми ж, будучи в куті саду, бачачи беззаконня, побігли до них.

І, бачачи їх, що були разом, його ми не змогли схопити, тому що він був сильнішим за нас, і, відкривши двері, він вибіг.

А цю, схопивши, запитали ми, хто був молодець,

та вона не забажала нам сповістити. Це засвідчуємо! І збір повірив їм, як старцям народу та суддям, і засудили її на смерть.

А Сусанна закричала гучним голосом і сказала: Вічний Бог, Який знає сховане, Котрий бачить усе до того, як воно станеться,

Ти знаєш, що проти мене засвідчили неправду! І ось я вмираю, не зробивши нічого з того, що ці злобно вигадали проти мене!

І Господь почув її голос.

І коли її відводили, щоб стратити, Бог підняв святий дух малого хлопчини, ім’я якого Даниїл,

і він закричав гучним голосом: Я чистий від цієї крові!

І весь народ повернувся до нього. Вони сказали: Що це за слово, яке ти сказав?

Він же, ставши посеред них, сказав: Такі ви безумні, сини Ізраїля? Не розсудивши і достовірно не вивідавши правди, ви засудили дочку Ізраїля?

Поверніться до суду! Адже ці засвідчили проти неї брехню!

І весь народ повернувся з поспіхом. А старійшини сказали йому: Іди, сядь посеред нас і сповісти нам, бо тобі Бог дав старшинство!

І сказав їм Даниїл: Розділіть їх один від одного далеко, і я їх випитаю.

А коли вони були розділені один від одного, то він покликав одного з них і сказав йому: Ти, що зістарівся поганими днями, тепер прийшли твої гріхи, які ти раніше чинив,

судячи неправедні суди і засуджуючи невинних, а відпускаючи винних, у той час, коли говорить Господь: Невинного і праведного не вб’єш!

Отже, тепер, якщо ти цю побачив, скажи, під яким деревом ти їх побачив, що вони розмовляли разом? Він же сказав: Під мастиковим деревом.

А Даниїл сказав: Правильно, ти збрехав на свою голову. Бо вже Божий ангел, беручи від Бога рішення, розітне тебе пополам.

І, випровадивши його, наказав привести другого. І сказав йому: Ханаанське насіння, а не Юди, тебе обманула краса, і пожадання викривило твоє серце.

Так ви робили з дочками Ізраїля, і вони, боячись, говорили з вами, але дочка Юди не стерпіла вашого беззаконня.

Тож тепер скажи мені: Під яким деревом ти їх упіймав, коли вони говорили між собою? Він же сказав: Під дубом.

Сказав же до нього Даниїл: Правильно, і ти збрехав на свою голову. Бо Божий ангел чекає, маючи меча, щоб розтяти тебе пополам, аби вас вигубити!

І закричав увесь збір великим голосом, і поблагословили Бога, що спасає тих, котрі на нього надіються.

І повстали проти двох старців, бо Даниїл довів з їхніх уст, що вони обманули, і зробили з ними за злом, яке задумали ближньому,

щоби зробити за законом Мойсея, тож їх убили. І врятувалася невинна кров у той день.

А Хелкій і його жінка величали Бога за їхню дочку Сусанну разом з її чоловіком Йоакимом і всіма кровними, бо не знайдено в ній соромного діла.

А Даниїл став великим перед народом від того дня і надалі.