Книга Естер, розділ 10❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Цар наклав податок у царстві не тільки на сушу, а й на море.

І ось в книзі царів персів і мідійців описано на пам’ятку його силу і мужність, багатство і славу його царства.

А Мардохей був другим по царі Артаксерксі, він був великий і славний у царстві та улюблений юдеями. Про його подвиг розповідалося всьому народові. (1) І Мардохей сказав: Це сталося від Бога. (2) Адже я згадав про сон, який я побачив, про ці справи, бо з них не пропало жодного слова. (3) Мале джерело, яке перетворилося на ріку, і було світло, сонце і багато води. Естер є рікою, з якою побрався цар і зробив її царицею. (4) А два дракони є я і Аман. (5) Народи — ті, що зібралися вигубити ім’я юдеїв. (6) А народ мій — це Ізраїль, ті, що закликали до Бога і врятувалися. І Господь спас Свій народ, і Господь спас нас від усього цього зла. Бог зробив великі ознаки і чуда, які не були в народах. (7) Через це Він зробив два жереби, один — Божому народові, а один — усім народам. (8) І ці два жереби прийшли на годину і час, і на день суду перед Бога і всім народам. (9) І Бог згадав Свій народ, і вчинив справедливість Своєму спадку. (10) І ці дні в місяці адарі — чотирнадцятий і п’ятнадцятий цього місяця — будуть їм на зібрання, радість і веселість перед Богом навіки в роди в Його народі, Ізраїлі. (11) У четвертому році царювання Птоломея і Клеопатри приніс Дозитей, який сказав, що він є священиком і левітом, і його син Птоломей, вище поданий лист стосовно Фрурів, про який сказали, що він існує, і який пояснив Лізімах, син Птоломея, що в Єрусалимі.