Перша книга Мойсеєва: Буття, розділ 11❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх.

І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися.

І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину.

Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.

І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини.

І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу.

Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього.

І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу.

Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.

Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу.

І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.

Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана.

І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.

Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера.

І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.

Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека.

І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.

Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава.

І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.

Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха.

І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.

Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора.

І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.

Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару.

І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.

Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.

Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота.

Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю.

І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи.

Сара була неплідна і не народжувала дітей.

І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там.

І було всього днів Тари в Харані двісті п’ять років; і помер Тара в Харані.