Євангеліє від св. Івана, розділ 6❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї.

І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими.

Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями.

Наближалася Пасха — юдейське свято.

Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?

Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.

Відповів йому Филип: На двісті динаріїв хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.

Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:

Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?

Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.

Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.

Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.

Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.

Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ.

А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.

З настанням вечора Його учні спустилися до моря,

увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;

море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.

Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій, то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.

Він же каже їм: Це Я, не бійтеся!

Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.

Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні.

Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу.

Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.

Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?

У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися.

Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!

Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?

У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав.

Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?

Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти!

А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба,

бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя.

Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб!

Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим.

Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите.

Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,

бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця].

А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня.

Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.

Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, —

і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба?

У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою.

Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня.

Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.

Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця.

Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя.

Я — хліб життя!

Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали.

Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер.

Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу!

Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло?

А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя.

Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.

Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій.

Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.

Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене.

Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!

Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі.

Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати?

Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує?

А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше?

Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя.

Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить.

І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця.

Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.

Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти?

А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя;

і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога!

Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом.

Він говорив про Юду Іскаріота, сина Симона, бо він, будучи одним із дванадцятьох, мав Його зрадити.