Євангеліє від св. Марка, розділ 5Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Вони перепливли на другий бік моря, до землі Гадаринської.
А як Він вийшов із човна, зненацька перестрів Його біснуватий чоловік з гробниць.
Жив він у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати навіть ланцюгами,
бо часто в’язали його путами й кайданами, та він розривав кайдани і нищив пута, і ніхто не міг його приборкати;
і завжди, вночі та вдень, він перебував у гробницях і в горах, кричав і бився об каміння.
Та коли він здалека побачив Ісуса, то прибіг і поклонився Йому.
І, закричавши гучним голосом, каже: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
Оскільки Він говорив йому: Нечистий духу, вийди з людини!
Ісус запитав його: Яке твоє ім’я? Той каже Йому: Легіон моє ім’я, — бо нас багато!
І дуже благав Його, щоб не виганяв їх із цієї околиці.
Паслося ж там на горі велике стадо свиней.
І просили Його, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми!
І Він дозволив їм. Тож повиходили нечисті духи, увійшли у свиней, і кинулося стадо — десь зо дві тисячі — з кручі в море та втопилося в морі.
А ті, хто їх пас, втекли й сповістили в місті та в селах. І люди вийшли побачити, що сталося.
І приходять до Ісуса, і бачать, що біснуватий — той, хто мав легіон, — сидить одягнений і при своєму розумі; і вони злякалися.
Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней.
І почали благати Його покинути їхню околицю.
І коли Він сідав у човен, то просив Його біснуватий, щоби бути з Ним.
Та Він йому не дозволив, але сказав йому: Іди до свого дому, до своїх, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, як змилосердився над тобою!
Тож пішов він, та й почав проповідувати в Десятимісті про те, що зробив для нього Ісус, і всі дивувалися.
А як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря.
Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, упав Йому до ніг
і дуже просив Його, кажучи: Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!
І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його.
А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років
та багато натерпілася від численних лікарів, — витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, —
почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу.
Вона говорила: Якщо лише доторкнуся до Його одягу, — одужаю!
І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби.
Тієї ж миті Ісус відчув у Собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: Хто доторкнувся до Мого одягу?
А Його учні говорили Йому: Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: Хто доторкнувся до Мене?
І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила.
А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду.
Він же промовив до неї: Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги.
Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги, та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?
Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бійся, тільки вір!
І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Івана — брата Якового.
Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили.
Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!
І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина.
І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум, — що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань!
І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння.
Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.
Джерела
