Євангеліє від св. Марка, розділ 8❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:

Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;

якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.

Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?

А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.

І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.

Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.

І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.

А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.

І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.

Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.

Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!

Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.

Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.

І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.

А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.

Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?

Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,

коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.

А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.

Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте?

І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.

І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?

Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.

Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.

І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].

І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.

І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос.

Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.

І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.

І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому.

А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!

І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.

Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її.

Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?

Або що дасть людина взамін за душу свою?

Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!