Євангеліє від св. Марка, розділ 11❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,

кажучи їм: "Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв'яжіть і приведіть його.

А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? — відкажіть: Господь його потребує, — тож негайно відішле його назад сюди.

Пішли ті і знайшли осля, прив'язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, — і відв'язали.

Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: "Що робите, що ото осля відв'язуєте?"

Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.

І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.

А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж — віття, нарізане в полі.

Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: "Осанна!

Благословен, хто приходить в ім'я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!"

І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.

Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.

Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.

І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.

І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,

а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.

Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!"

Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.

Увечері ж вийшов поза місто.

Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.

Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."

Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.

Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, — то буде йому так.

Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, — і буде вам так.

І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.

Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."

І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші

й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?"

Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.

Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені."

Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, — то скаже: Чому ж ви не повірили йому?

А скажемо: Від людей, — лячно народу, — всі бо вважали Йоана, що він пророк.

І відповіли Ісусові: "Не знаємо." Ісус же відказав їм: "То й я вам не скажу, якою владою я це роблю."