Послання св. апостола Павла до римлян, розділ 15❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Ми, сильні, мусимо нести немочі безсильних, а не собі догоджати.

Кожний із нас нехай намагається догодити ближньому: на добро, для збудування.

Бо й Христос не собі догоджав, а як написано: «Зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене.»

Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху, про які нас Письмо навчає.

Бог же терпеливости й утіхи, за прикладом Христа Ісуса, нехай дасть вам, щоб ви між собою однаково думали за Христом Ісусом;

щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу.

Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці, які було дано отцям;

а погани щоб прославили Бога за його милосердя, як написано: «Тож прославлятиму тебе серед народів, співатиму імені твоєму!»

І знову каже: «Возрадуйтеся, погани, з його народом!»

І знову: «Хваліте Господа, всі народи! Нехай його виславляють усі люди!»

І ще каже Ісая: «Буде - паросток Єссея, що встане панувати над народами. На нього будуть надіятись народи.»

Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого.

А й я сам, мої брати, переконаний щодо вас, що ви й самі повні доброти, наповнені усяким знанням і можете один одного напоумляти.

А коли я, подекуди, трохи сміливіше був написав вам, то я зробив це, щоб пригадати вам завдяки благодаті, яка дана мені Богом

на те, щоб я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував священицьку службу Божої Євангелії, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі.

Я маю, отже, чим хвалитись у Христі Ісусі щодо речей Божих.

Не смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом,

силою знаків і чудес, силою Духа Божого; так що я розповсюднив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілірику,

вважаючи, однак, за честь не проповідувати Євангелії там, де Христове ім'я було вже відоме, щоб не будувати на чужій основі,

але як написано: «Ті, що про нього їм не звіщалось, його побачать; і ті, що про нього не чули, зрозуміють.»

Власне, тому я мав щоразу перешкоди, щоб прийти до вас.

Тепер же, не маючи більше поля праці в цих країнах і гаряче бажаючи з давніх літ до вас прибути, коли виберуся в Еспанію,

надіюсь, як буду проходити, побачити вас і що ви мене туди проведете, після того, як я трохи натішусь вами.

Тепер же йду в Єрусалим, святим служити,

бо Македонія і Ахая вирішили зробити якусь збірку на потреби вбогих святих в Єрусалимі.

Вирішили, та й винні їм: бо як погани стали спільниками їхніх духових благ, то повинні допомогти їм у тілесних.

Коли я це виконаю і вручу їм особисто цю збірку, направлюсь від вас в Еспанію.

Я знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.

Благаю вас, брати, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа - ревно змагатися зо мною в молитвах за мене до Бога,

щоб мені вирватися від невірних в Юдеї і щоб служба моя в Єрусалимі була святим приємна;

щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа, і відпочив між вами.

Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.