Книга пророка Єремії, розділ 32❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Візьми чашу цього нерозбавленого вина з Моєї руки і напоїш усі народи, до яких Я тебе до них посилаю,

і виблюють, і стануть безумні від лиця меча, який Я посилаю посеред них.

І я взяв чашу з Господньої руки, і я напоїв народи, до яких мене Господь послав до них:

Єрусалим, міста Юди, його царів і його володарів, щоб поставити їх на спустошення, на непрохідність і на освистання,

і фараона, царя Єгипту, і його рабів, і його вельмож, і весь його народ,

і всіх змішаних, і всіх царів чужинців, Аскалон, Ґазу, Аккарон, останок Азоту,

Ідумею, Моавітську землю, синів Аммона,

царів Тиру, царів Сидону, царів, що на другому боці моря,

Дедан, Теман, Рос і кожного обстриженого на своєму обличчі,

і всіх змішаних, що осіли в пустелі,

і всіх царів Елама, і всіх царів персів,

і всіх царів зі сходу, тих, що далеко, і тих, що близько, — кожного до свого брата, і всі царства, що на обличчі землі.

І ти скажеш їм: Так сказав Господь Вседержитель: Пийте і сп’янійте! І виблюєте, і впадете, і не встанете від лиця меча, який Я посилаю посеред вас.

І буде, коли не схочуть прийняти чашу з твоєї руки, щоб пити, то скажеш: Так сказав Господь: Неодмінно питимете!

Бо в місті, в якому названо на ньому Моє Ім’я, Я починаю чинити зло, і ви жодним чином не очиститеся, бо Я закличу меча на тих, що сидять на землі.

І ти пророкуватимеш проти них ці слова, і скажеш: Господь заговорить з гори, Він видасть Свій голос зі Своєї святині. Він скаже слово проти місця Свого, і дадуть відповідь, наче збирачі винограду. І на тих, що сидять на землі,

приходить вигублення, на частину землі, бо в Господа суд з народами, Він судиться з кожним тілом, тож безбожні були видані під меч, — говорить Господь.

Так сказав Господь: Ось приходить зло від народів на народ, і велика буря виходить з краю землі.

І будуть ранені Господом Господнього дня від краю землі й аж до краю землі. Не будуть поховані, будуть за гній на обличчі землі.

Закричіть, пастирі, і закличте! І бийтеся, овечі барани, бо виповнилися ваші дні до зарізу, і впадете так, як вибрані барани.

І пропаде втеча від пастирів і спасіння від овечих баранів.

Голос крику пастирів і крик овечих баранів, бо Господь вигубив їхні пасовиська,

і оселя миру пропаде з-перед обличчя гніву Мого обурення.

Він залишив, наче лев, своє лігвище, бо їхня земля стала непрохідною від лиця великого меча.