Книга пророка Єремії, розділ 39❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Слово, що було від Господа до Єремії в десятому році царя Седекії, це вісімнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону,

і сила царя Вавилону оточила Єрусалим, і Єремію охоронялося у дворі сторожі, яка є в домі царя,

в якому замкнув його цар Седекія, кажучи: Чому ти пророкуєш, промовляючи: Так сказав Господь: Ось Я даю це місто в руку царя Вавилону, і він його захопить,

і Седекія не врятується з руки халдеїв, оскільки неодмінно буде виданий в руки царя Вавилону, і заговорить своїми устами до його уст, і його очі побачать очі того,

і прийде Седекія до Вавилону, і там осяде.

І було Господнє слово до Єремії, яке говорило:

Ось Анамеїл, син Салома, брата твого батька, іде до тебе, кажучи: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо в тебе законне право взяти у власність!

І прийшов до мене Анемеїл, син Салома, брата мого батька, до двору сторожі й сказав мені: Купи моє поле, що в землі Веніаміна, що в Анантоті, бо в тебе законне право купити, і ти старший. І я пізнав, що це Господнє слово,

і я купив поле Анамеїла, сина брата мого батька, і я поставив йому сім сиклів і десять срібняків.

І я записав у книгу, і запечатав, і взяв свідчення у свідків, і я поставив срібло на вагу.

І я взяв купчу грамоту, запечатану і відкриту,

і я дав її Варухові, синові Нирія, сина Маасея, перед очима Анамеїла, сина брата мого батька, і перед очима тих, що стояли, і писали в книзі купівлі, і перед очима юдеїв у дворі сторожі.

І я заповів Варухові перед їхніми очима, кажучи:

Так сказав Господь Вседержитель: Візьми цю купчу грамоту і відкриту книгу і поставиш у глиняну посудину, щоб залишилася на багато днів.

Бо так сказав Господь: Ще продаватимуться поля, доми і виноградники в цій землі.

І я помолився до Господа після того, як я дав купчу грамоту Варухові, синові Нирія, кажучи:

Ти, що є, Господи, Ти вчинив небо і землю Твоєю великою силою і Твоїм високим раменом, від Тебе нічого не сховається,

— Ти, що чиниш милосердя на тисячі й віддаєш гріхи батьків у поділ їхніх синів із ними, Боже великий сильний,

Господи великої поради і сильний ділами, Боже великий, Вседержителю, преславний Господи. Твої очі на дороги людських синів, аби дати кожному за його дорогою.

Ти, що зробив ознаки і чуда в єгипетській землі аж до цього дня, і в Ізраїлі, і в народжених на землі, і Ти Собі зробив Ім’я по цей день,

і Ти вивів Свій народ Ізраїля із землі Єгипту знаками, чудами, сильною рукою, високим раменом і великими видіннями,

і Ти дав їм цю землю, яку Ти поклявся дати їхнім батькам, землю, що пливе молоком і медом.

І вони ввійшли, і взяли її, та не послухалися Твого голосу і не пішли за Твоїми заповідями. Усе, що Ти їм заповів, вони не зробили. І Ти зробив, щоб на них надійшло все це зло.

Ось приходить до міста юрба, щоби його захопити, і місто видане в руки Халдеїв, що воюють проти нього перед лицем меча і голоду. Як Ти сказав, так і сталося!

І Ти говориш мені: Купи собі поле за срібло. І я записав у книгу, і запечатав, і дав свідчення свідків. І місто видане в руки халдеїв.

І до мене було Господнє слово, кажучи:

Я — Господь, Бог усякого тіла. Чи від Мене щось сховається?

Через це так сказав Господь: Видаючись, видане буде це місто в руки царя Вавилону, і він його забере,

і прийдуть халдеї, що воюють проти цього міста, і спалять це місто вогнем, і спалять доми, в яких вони приносили ладан на їхніх покрівлях Ваалові, і лили жертви виливання іншим богам, щоб Мене засмутити.

Бо сини Ізраїля і сини Юди були одинокі, що чинять зло перед Моїми очима від їхньої молодості.

Адже це місто було під Моїм гнівом і під Моєю люттю від того дня, в який його збудували, і аж до цього дня, щоби його відкинути від Мого обличчя

через усе зло синів Ізраїля і Юди, яке вони робили, щоб Мене засмутити, — вони і їхні царі, і їхні володарі, їхні священики і їхні пророки, мужі Юди і ті, що живуть в Єрусалимі, —

вони повернули до Мене спини, а не обличчя! І Я навчав їх вдосвіта й навчав, та вони не послухалися, щоб сприйняти повчання.

І поставили свої гидоти в домі, де названо на ньому Моє Ім’я, в їхніх нечистотах,

і збудували жертовники Ваалові, що в долині сина Еннома, щоб приносити своїх синів і своїх дочок цареві, чого Я їм не заповів, і що не зійшло на Моє серце, аби зробити ці гидоти, щоб привести Юду до гріха.

І тепер так сказав Господь, Бог Ізраїля, про місто, про яке ти говориш: Віддане буде в руки царя Вавилону мечем, голодом і вигнанням!

Ось Я їх збираю з усієї землі, куди Я їх туди розсіяв у Моєму гніві, у Моїй люті та у великому обуренні, і поверну їх до цього місця, і посаджу їх упевненими,

і будуть Мені народом, і Я буду їм Богом.

І дам їм іншу дорогу та інше серце, щоб Мене боялися всі дні, — їм і їхнім дітям з ними на добро.

І складаю з ними вічний завіт, від якого не відвернуся з-позаду нього. І дам Мій страх у їхнє серце, щоб вони не відступили від Мене.

І відвідаю їх, щоби зробити їм добро, і насаджу їх у цій землі у вірі і всім серцем, і всією душею.

Бо так сказав Господь: Як Я навів на цей народ усе це велике зло, так Я наведу на них і все добро, яке Я на них виголосив.

І ще продаватимуться поля в землі, про яку ти говориш: Вона непрохідна для людей і худоби, і їх передано в руки халдеїв.

І купуватимуть поля за срібло, і запишеш у книгу, і запечатаєш, і даси свідчення свідкам у землі Веніаміна та довкола Єрусалима, і в містах Юди, і в містах гори, і в містах Сефели, і в містах Наґева, бо Я поверну їхнє відселення.