Четверта книга Мойсеєва: Числа, розділ 35Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Господь звернувся до Мойсея на заході Моава, біля Йордану, поблизу Єрихона, промовляючи:
Накажи ізраїльським синам, хай дадуть левітам зі спадщини їхньої власності міста для проживання, і прилеглі околиці міст, що довкола них, вони також дадуть левітам.
Міста будуть їм для проживання, а відділена земля буде їм, їхній худобі та всім їхнім чотириногим.
Околиці міст, які дасте левітам, простягатимуться від стін міста й далі, — на дві тисячі ліктів довкола.
Тож відміряєш ззовні міста сторону, що до сходу, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до півдня, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до моря, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до півночі, — дві тисячі ліктів. А місто для вас буде посередині цього, — і прилеглі території міста.
З міст, які дасте левітам, шість міст будуть як сховища, щоб утікали туди вбивці, а крім них, — ще сорок два міста.
Усіх міст, які дасте левітам, буде сорок вісім — їх і їхніх прилеглих околиць.
Щодо міст, які передасте з володіння ізраїльських синів, то від численних виділите більше, а від нечисленних — менше, — кожний, у залежності від свого спадку, який отримав, передасть міста левітам.
І промовляв Господь до Мойсея, кажучи:
Скажи ізраїльським синам і звели їм: Ви переходите через Йордан у Ханаанську землю.
Ви відділите самі собі міста: міста-сховища будуть у вас, щоб утікали туди вбивці, — ті, хто вбив душу не навмисно.
І будуть вам ці міста за сховища від кровних месників; і не помре той, хто вбив, перш ніж стане на суд перед громадою.
І міста, котрі дасте, — це шість міст, які будуть для вас сховищами.
Три міста дасте по інший бік Йордану і три міста дасте в Ханаанській землі.
Вони будуть сховищами для ізраїльських синів, для приходьків і тих, які живуть між вами; ці міста будуть сховищами, щоб утекти туди кожному, хто вбив душу ненавмисне.
Але той, хто вб’є його залізним знаряддям, і він загине, то це — убивство; убивця неодмінно має померти!
Якщо ж ударить його каменем з руки, від якого можна померти, і той помре, то він — убивця; убивця неодмінно має померти!
Якщо ж ударить його дерев’яним знаряддям з руки, від якого можна померти, і той помре, то він — убивця; вбивця неодмінно має померти!
Кровний месник, — він уб’є вбивцю; коли він його зустріне, — він його вб’є.
Якщо ж штовхне його з ворожості або кине на нього будь-яку річ із засідки і той помре,
або в гніві вдарить його рукою і той помре, то той, хто вдарив, неодмінно має померти; він — убивця. Убивця неодмінно має померти. Кровний месник хай уб’є вбивцю, коли його зустріне.
Коли ж штовхне його випадково, не через ворожнечу, чи кине на нього будь-яку річ не з ненависті,
якимось каменем, від якого він помре, не знаючи, що він упаде на нього і вб’є, а він не був його ворогом і не шукав йому зла,
то хай розсудить громада між тим, хто вдарив, і між кровним месником.
І громада визволить убивцю від кровного месника, і громада поверне його до його міста-сховища, куди утік; і житиме там до смерті великого священика, якого помазали святою олією.
Якщо ж убивця часом вийшов би поза межі міста, до якого він утік,
і знайде його кровний месник поза межами міста-сховища, і кровний месник уб’є вбивцю, то не буде він винний;
тож нехай живе в місті-сховищі, доки не помре великий священик. А після смерті великого священика нехай повернеться вбивця в землю свого володіння.
І це буде вам за правило суду у ваші роди, у всіх ваших поселеннях.
Кожен, хто вб’є душу, — при свідках буде покараний як убивця, але не один свідок свідчитиме на душу, щоб їй заподіяти смерть.
І не візьмете викупу за душу від убивці, на якому вина і який повинен бути вбитим; він неодмінно має померти.
Не візьмете викупу, щоб утік до міста-сховища і далі жив на землі, доки не помре великий священик.
І не оскверните вбивством землю, на якій ви живете. Бо та кров — вона оскверняє вбивством землю. Земля не буде очищена через пролиту на ній кров, хіба кров’ю того, хто пролив.
І не оскверните землю, на якій живете, на якій Я поселюся між вами. Бо Я Господь, Котрий живе між ізраїльськими синами.
Джерела
