Об'явлення св. Івана Богослова, розділ 10❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І я побачив іншого Ангела — могутнього! Він сходив з неба, оповитий хмарою, а над Його головою — райдуга, і обличчя Його — мов сонце, і Його ноги — як вогняні стовпи.

Він мав у Своїй руці розгорнуту книжку. І поставив Свою праву ногу на море, а ліву — на землю.

І закликав гучним, наче ричання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів промовили своїми голосами.

І коли проголосили сім громів, я хотів записати, але почув голос з неба, який промовляв: Запечатай те, що сказали сім громів, і цього не пиши!

І Ангел, Якого я бачив, Котрий стояв на морі та на землі, підняв Свою праву руку до неба

і поклявся Тим, Який живе віки віків, Який створив небо й те, що на ньому, і землю й те, що на ній, і море й те, що в ньому, — що часу вже більше не буде.

Але в ті дні, коли залунає голос сьомого ангела, коли він має засурмити, — тоді завершиться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам — пророкам.

І я почув Його голос із неба, який знову говорив зі мною, промовляючи: Іди, візьми розгорнуту книгу, що в руці Ангела, Який стоїть на морі й на землі!

І пішов я до Ангела, і сказав Йому: Дай мені книгу! А Він мені каже: Візьми і з’їж її! Гірка буде вона у твоєму череві, але в устах буде солодкою, наче мед.

І я взяв книгу з руки Ангела, і з’їв її, і була в моїх устах, наче солодкий мед, а коли з’їв її, була гіркою у моєму череві.

І Він каже мені: Треба тобі знову пророкувати про народи, про язичників, про племена і про багатьох царів.