Об'явлення св. Івана Богослова, розділ 9❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І п’ятий ангел засурмив, — і я побачив зорю, що з неба впала на землю. І дано їй ключ від колодязя безодні.

І вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, наче дим з великої печі, і померкло сонце та повітря від диму з колодязя.

І з диму на землю вийшла сарана, і дано їй владу, — таку владу, яку мають земні скорпіони.

І сказано їй, щоб не шкодила земній траві, ані жодному зіллю, ані жодному дереву, але тільки людям, які не мають Божої печаті на чолах.

І дано їй не вбивати їх, але щоб мучилися п’ять місяців, а мука від неї — наче мука від скорпіона, коли вжалить людину.

І в ті дні люди шукатимуть смерті, але не знайдуть її; і забажають померти, та смерть втече від них.

А сарана та подібна була до коней, готових до бою. На головах у неї, наче вінці, подібні до золота, а обличчя її — наче обличчя людини.

І вона мала волосся, наче волосся в жінок, а зуби такі, як у левів;

і мала панцери, подібні до залізної броні, а шум її крил — як від колісниць з великою кількістю коней, які біжать до бою.

І має хвости та жала, такі як у скорпіонів, а в тих хвостах — її влада, аби шкодити людям п’ять місяців.

Мала вона над собою царя — ангела безодні. Ім’я його по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки — Аполліон.

Одне горе минуло, та йдуть за ним ще два горя.

І шостий ангел засурмив, — і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, що перед Богом,

який говорив до шостого ангела, який мав сурму: Звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої ріки Євфрат!

І звільнені були чотири ангели, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб вигубити третину людей.

А кількість кінного війська — двадцять тисяч разів по десять тисяч, я почув їхнє число.

Тож таким чином я у видінні побачив коней, а ті, хто сидить на них, мають броню вогненну, і гіацинтову, і сірчану. І голови коней — наче голови левів, а з їхніх уст виходить вогонь, дим і сірка.

Від цих трьох кар: від вогню, від диму і від сірки, що виходять з їхніх уст, загинула третина людей,

бо влада коней була в їхніх устах і в їхніх хвостах. Хвости ж були подібні до зміїв, які мають голови і ними завдають шкоду.

А решта людей, які не загинули від цих кар, не покаялися у вчинках своїх рук, щоб не поклонятися демонам, ні золотим ідолам, ні срібним, ні мідним, ні кам’яним, котрі ні бачити не можуть, ні чути, ні ходити.

І вони не покаялися ні за свої вбивства, ні за свої чари, ні за свою розпусту, ні за свої крадіжки.