Об'явлення св. Івана Богослова, розділ 11❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: Встань і зміряй Божий храм, і жертовник, і тих, хто поклоняється в ньому.

А двір поза храмом залиши і не міряй його, бо його віддано язичникам, — і топтатимуть святе місто сорок два місяці.

І дам двом Своїм свідкам, одягненим у волосяниці, щоби пророкували тисячу двісті шістдесят днів.

Вони — два оливкових дерева і два світильники, які стоять перед Господом землі.

І коли хто бажає вчинити їм кривду, вогонь виходить з їхніх уст і спалює їхніх ворогів. І хто захотів би їх скривдити, той таким чином має загинути.

Вони мають владу замкнути небо, щоб не йшов дощ у дні їхнього пророцтва; і мають владу над водами — обертати їх на кров і вражати землю будь-якою карою, скільки забажають.

А коли завершать своє свідчення, то звір, який виходить з безодні, вестиме з ними війну, переможе їх і повбиває.

І їхні трупи залишить на вулицях великого міста, яке духовно зветься Содом та Єгипет, де і їхній Господь був розп’ятий.

І будуть дивитися народи, племена, народності та язичники на їхні трупи три з половиною дні й не дадуть покласти їхні трупи в гроби.

І мешканці землі будуть радіти та веселитися з цього, і будуть надсилати одне одному подарунки, бо обидва ці пророки мучили мешканців землі.

А після трьох з половиною днів дух життя ввійшов у них від Бога, і вони підвелися на свої ноги, і великий страх напав на тих, які за ними спостерігали.

І почули вони величний голос із неба, що говорив їм: Підійміться сюди! І піднялися на небо в хмарі, — і їх побачили їхні вороги.

І в ту мить стався великий землетрус, і десята частина міста завалилася, і загинуло від землетрусу сім тисяч людських імен, а інші жахнулися і віддали славу Небесному Богові.

Друге горе минуло. Та незабаром приходить третє горе.

І сьомий ангел засурмив, — і виникли гучні голоси на небі, що проголошували: Царство світу стало царством нашого Господа та Його Христа, і Він царюватиме навіки-віків!

І двадцять чотири старці, які сиділи перед Богом на своїх престолах, попадали долілиць і поклонилися Богові,

промовляючи: Дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, що є, і був, бо Ти прийняв Свою велику силу і зацарював.

І розлютувалися народи — та прийшов Твій гнів, і настав час прийняти суд мертвим і дати нагороду Твоїм рабам: пророкам, святим і тим, хто боїться Твого Імені, малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю.

І відкрився Божий храм на небі, і з’явився ковчег Його Завіту в Його храмі, і зчинилися блискавки, голоси, громи, землетрус і великий град.