Євангеліє від св. Луки, розділ 17❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.

Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.

Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.

І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.”

Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”

Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас.

Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?

А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?

Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?

Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”

Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.

Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.

Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”

Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.

Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.

І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.

Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?

І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”

І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”

Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;

ані не скажуть: Ось воно тут! - або: Он там! - бо Царство Боже є між вами.”

Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.

Скажуть вам: Ось він тут! - або: Он він там! - не йдіть і не шукайте!

Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.

А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.

Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого:

їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.

Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.

Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.

Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.

Згадайте собі жінку Лота.

Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.

Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять.

Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.

[Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].”

Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.”