Перша книга хронік, розділ 12❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Ось ті, хто пішов до Давида в Соклаґ, ще коли він переховувався від обличчя Саула, сина Кіса, і вони між сильними, які допомагали у війні,

і стріляли з лука, і озброєні пращею з камінням, а з лука стріляли правою рукою і лівою. З братів Саула з Веніаміна:

володар Ахієзер і Йоас, син Асми, ґевотійця, Йоіл і Йофалит, сини Асмота, Верхія, Юл, анатотець,

і Самая, ґаваонець, сильний поміж тридцятьма і над тридцятьма;

Єрмія, Єзіїл, Йоанан і Йоазавад, ґадаратієць,

Еліазей, Ярімут, Ваалія, Самарія і Сафатія, харефієць,

Ілкана, Єсуній, Озріїл, Йоазар і Єсвоам, Коріти,

Елія і Завадія, сини Іраама, сини Ґедора.

Від Ґаддія, з пустелі, відділилися до Давида могутні, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їхні обличчя — наче морда лева, і вони швидкістю бистрі, наче сарни в горах:

володар Азер, другий — Авдія, третій — Еліяв,

четвертий — Масеманній, п’ятий — Єрмія,

Еттій — шостий, Еліяв — сьомий,

Йоанан — восьмий, Еліазер — дев’ятий,

Єрмія — десятий, Махаваннай — одинадцятий.

Вони — із синів Ґада, воєначальники, менший — один над сотнею, а більший — над тисячею.

Вони перейшли Йордан в першому місяці, а він розлився на все своє русло, і вони прогнали всіх, які жили в долинах від сходу аж до заходу.

Деякі із синів Веніаміна і Юди прийшли на допомогу Давидові,

а Давид вийшов їм назустріч і звернувся до них: Чи з миром ви прийшли до мене? Нехай моє серце буде таким самим до вас. Якщо ж ви прийшли мене підступно видати моїм ворогам, нехай бачить Бог наших батьків і нехай судить!

І зійшов дух на Амасея, володаря тридцятьох, і він сказав: Іди, Давиде, сину Єссея, і твій народ! Мир, мир тобі й мир твоїм помічникам, бо тобі допоміг твій Бог! І Давид прийняв їх, і настановив їх військовими командирами.

Прийшли до Давида і деякі від Манасії, коли филистимці виступали на війну проти Саула. І не допоміг їм, филистимцям, бо був у раді при вождях филистимців, які говорили: У головах тих мужів він повернеться до свого володаря Саула.

Коли він ішов у Соклаґ, то до нього від Манасії прийшли Една, Йозават, Йодіїл, Михаїл, Йосавет, Елімут і Селатій, вони є володарями тисяч Манасії.

Вони билися з Давидом проти загону, бо всі могутні силою і були провідними командирами у військових силах,

бо з дня на день приходили до Давида, до великого війська, як військо Боже.

Ось це імена воєначальників, які прийшли до Давида в Хеврон, аби повернути царство Саула до нього за Господнім словом.

Сини Юди, які носили щити, і які носили списи, — шість тисяч вісімсот спроможних стати в лави.

Із синів Симеона — могутні силою, аби стати в лави, — сім тисяч сто.

Із синів Левія — чотири тисячі шістсот.

І Йоадай, володар в Аарона, і з ним — три тисячі сімсот.

І Садок — молодий, могутній силою, і двадцять два володарі його батьківського дому.

І з синів Веніаміна, братів Саула, — три тисячі. І ще більшість з них наглядали за охороною дому Саула.

І з синів Єфрема — двадцять тисяч вісімсот, могутні силою, знатні у своїх родинних лініях мужі.

І з половини племені Манасії — вісімнадцять тисяч, які були називані по імені, щоб настановити Давида царем.

Із синів Іссахара, які вміють пізнавати пори, які знають, що робити Ізраїлю в їхні начала, — двісті, і всі їхні брати з ними.

І з Завулона ті, які виходять, щоб вишикуватися до бою в усій військовій зброї, — п’ятдесят тисяч, аби допомогти Давидові, не слабкі.

І з Нефталима — тисяча володарів, і з ними зі щитами і списами тридцять сім тисяч.

І з Дана — двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, які стають до війни.

І з Асира — сорок тисяч тих, які виходять до бою, аби допомогти.

І з другого боку Йордану — від Рувима і Ґада, від половини племені Манасії в усій військовій зброї — сто двадцять тисяч.

Усі ці військові мужі, які стають в лави з мирною душею, прийшли в Хеврон, аби настановити царем Давида над усім Ізраїлем. І ті, які залишились з Ізраїля, були однієї душі, щоби царем настановити Давида.

Вони пробули там три дні, їли і пили, бо їм приготували їхні брати.

І їхні сусіди (аж до Іссахара, Завулона і Нефталима) доставляли їм на верблюдах, ослах, ослицях і на телятах їжу: борошно, плитки сухих фруктів, смоківниці, вино і олію, телят і овець, — велику кількість усього, бо в Ізраїлі була радість.