Перша книга хронік, розділ 21❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль.

І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність!

І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві.

Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим.

І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч.

Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.

І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль.

І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний!

І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи:

Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.

І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі:

або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав!

І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!

І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, —

Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця.

І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.

І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи!

І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця.

І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов.

А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю).

І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.

І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!

А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав!

Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплюїх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення.

І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.

І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення.

І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.

У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву.

На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні.

Та Давид не міг піти перед нього шукати Бога, бо поспішив з-перед меча Господнього ангела.