Перша книга хронік, розділ 23❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Давид був старим, у повноті віку, і над Ізраїлем він замість себе настановив царем Соломона, свого сина.

Він зібрав усіх володарів Ізраїля, священиків і левітів.

Левіти були пораховані — від тридцятилітніх і старші, і їхня кількість поосібно становила тридцять вісім тисяч чоловік.

З них наглядачів над справами Господнього дому — двадцять чотири тисячі, писарів і суддів — шість тисяч,

чотири тисячі придверників і чотири тисячі тих, хто прославляв Господа на гуслах, які він зробив, щоб славити Господа.

І Давид розділив їх на черги для щоденного служіння по синах Левія: Ґедсона, Каата, Мерарія,

Паросома, Едана і Семея.

Сини Едана: керівник Іїл, Зетом і Йоіл, — троє.

Сини Семея: Саломіт, Іїл і Едан, — троє. Вони — керівники по батьківській лінії Едана.

І по синах Семея: Єт, Зіза, Йоас і Верія. Це — сини Семея, — четверо.

І Єт був керівник, Зіза другий, Йоас і Верія не мали багато синів, і вони стали однією родинною лінією, як один перепис.

Сини Каата: Амврам, Іссаар, Хеврон, Озіїл, — четверо.

Сини Амврама: Аарон і Мойсей. І відділений був Аарон, щоб освячувати Святе святих, він і його сини навіки, щоб кадити ладаном перед Господом, служити і благословляти Його Іменем навіки.

І Мойсей, Божий чоловік, — його сини причислені до племені Левія.

Сини Мойсея: Ґирсам і Еліезер.

Сини Ґирсама: Сувал, керівник.

І були сини Еліезера: Раавія, керівник, і не було в Еліезера інших. Сини Раавії сильно намножилися.

Сини Іссаара: керівник Саломот.

Сини Хеврона: керівник Ідуд, Амадія — другий, Озіїл — третій, Ікемія — четвертий.

Сини Озіїла: Міха, керівник, і Ісія — другий.

Сини Мерарія: Моолій і Мусій. Сини Моолія: Елеазар і Кіс.

І помер Елеазар, і не було в нього синів, але тільки дочки, і їх взяли сини Кіса, їхні брати.

Сини Мусія: Моолій, Едер і Ярімот — троє.

Це — сини Левія за родинами по своїй батьківській лінії, володарі їхніх родинних ліній згідно з їхнім переписом, за кількістю їхніх імен, по осібно, які виконують справу служіння в Господньому домі, — від двадцятилітніх і старші.

Адже Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав спочити Своєму народові, і Він поселився в Єрусалимі навіки.

Левіти не носили намету і весь його посуд для служіння в ньому,

оскільки в останніх словах Давида є кількість синів Левія — від двадцятилітніх і старших,

бо призначив їх прислуговувати Ааронові, щоб служили в Господньому домі, у дворах, у кімнатах і для очищення всього святого, і в справі служіння Божого дому,

при хлібах покладання, при пшеничному борошні для жертви і при зелені, опрісноках, при жаровнях, при печеному, при всякій мірі,

і щоб стояли вранці, аби хвалити і прославляти Господа, і так само ввечері,

і при всіх принесеннях всепалень для Господа в суботи, при настанні нового місяця і у свята, у кількості згідно з їхнім приписом, постійно для Господа.

І щоб здійснювати нагляд за наметом свідчення і нагляд синів Аарона, їхніх братів, аби служили в Господньому домі.