Перша книга хронік, розділ 14❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Хірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, кедрове дерево, робітників, будівничих і теслярів, щоб йому збудувати дім.

І пізнав Давид, що Господь закріпив його над Ізраїлем, тому що його царство прославилося через його народ Ізраїль.

І Давид взяв ще жінок в Єрусалимі, і народилися Давидові ще сини і дочки.

Це — імена тих, хто народився, — які народилися йому в Єрусалимі: Самаа, Ісоваам, Натан, Соломон,

Іваар, Елісай, Еліфалет,

Наґей, Нафаґ, Януу,

Елісамай, Валеґдай і Еліфалет.

А филистимці почули, що Давида помазали на царя над усім Ізраїлем, і прийшли всі филистимці шукати Давида. А Давид почув, і вийшов їм назустріч.

Филистимці прийшли і зійшлися в Долині велетнів.

І Давид звернувся до Бога, запитуючи: Чи піду на филистимців і чи віддаси їх у мої руки? А Господь сказав йому: Піди, Я видам їх у твої руки!

Тож Давид прийшов до Ваалфаразіна і побив їх там. І сказав Давид: Побив Бог моїх ворогів моєю рукою так, як буває прорив води! Через це дав назву тому місцю: Прорив Фаразіна.

Вони залишили там своїх богів, тож Давид сказав їх спалити вогнем.

Филистимці продовжували далі воювати, і знову зійшлися в Долині велетнів.

І Давид ще раз запитав у Бога, і Бог сказав йому: Не підеш за ними, ухилишся від них, і станеш перед ними біля груш!

І буде, коли ти почуєш шум трясіння верхівок груш, тоді вступиш у бій, бо Бог вийшов перед тобою, щоб розгромити табір филистимців!

І він зробив так, як наказав йому Бог, і громив табір филистимців від Ґаваона аж до Ґазари.

Ім’я Давида стало славним по всій землі, і Господь дав страх перед ним над кожним народом.