Дії святих апостолів, розділ 11❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Апостоли й брати, які були в Юдеї, почули, що і язичники прийняли Боже Слово.

Коли Петро прийшов у Єрусалим, з ним почали сперечатися ті, хто з обрізаних,

кажучи: Чому ти ходив до людей, які не обрізані, чому їв з ними?

І, розпочавши, Петро виклав їм за порядком, кажучи:

Я був у місті Йопії, молився і, бувши в захопленні, побачив видіння: з неба спускалася якась річ, неначе велика скатертина, яка висіла, прив’язана за чотири кінці, і наблизилася аж до мене.

Поглянувши на неї, роздивившись, я побачив земних чотириногих — звірів, плазунів, небесних птахів —

і почув голос, який говорив мені: Встань, Петре, заріж і з’їж!

Та я сказав: У жодному разі, Господи, бо погане або нечисте ніколи не входило до моїх уст!

А голос із неба зазвучав удруге: Що Бог очистив, того не вважай за погане!

Це сталося тричі, — і все піднялося назад на небо.

Тут же троє людей з’явилися перед домом, в якому я був, — вони були послані до мене з Кесарії.

І Дух мені сказав іти з ними без жодних вагань. Пішли зі мною шестеро цих братів, і ми увійшли в дім чоловіка.

Той розповів нам, як побачив у своєму домі ангела, який став і сказав [йому]: Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром,

котрий промовлятиме до тебе слова, якими спасешся ти і весь твій дім!

Коли ж я почав говорити, то злинув на них Святий Дух, — як і на нас спочатку.

І мені пригадалося Господнє слово, як Він говорив: Іван хрестив водою, ви ж будете хреститися Духом Святим!

Якщо Бог дав їм однаковий дар, як і нам, які повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоби чинити перешкоду Богові?

Почувши це, вони замовкли і прославили Бога, кажучи: Отже, і язичникам Бог дав покаяння для життя.

Ті, хто був розсіяний через утиски, які виникли у зв’язку зі Степаном, пішли до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не проголошуючи слова нікому, крім юдеїв.

Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, проповідуючи Євангеліє Господа Ісуса.

І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які повірили, навернулися до Господа.

Вістка про них донеслася до Єрусалимської Церкви. І вони послали Варнаву, щоби пішов до Антіохії.

Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа,

оскільки він був доброю людиною і сповнений Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа.

Він пішов у Тарс, щоб відшукати Савла.

А знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в Церкві, навчаючи велику громаду. Уперше в Антіохії учнів почали називати християнами.

Тими днями прибули з Єрусалима до Антіохії пророки.

Один з них на ім’я Агав, уставши, Духом провістив великий голод, який мав бути в усьому світі, який і настав за Клавдія.

Тоді постановили учні, кожний з них, по спроможності надіслати допомогу братам, які жили в Юдеї.

Це й зробили, відправивши до старших через руки Варнави і Савла.