Євангеліє від св. Луки, розділ 17❧НПУ — Новий Переклад Українською

Потім [Ісус] промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить [спокуса].

Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.

Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.

І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.

Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри!

Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.

Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»

А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»

Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?

Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».

Ідучи до Єрусалима, [Ісус] проходив між Самарією та Галілеєю.

І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік

та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!

Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися.

Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.

І припав лицем до ніг [Ісуса], дякуючи Йому. Він був самарянином.

Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?

Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?

Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!

Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. [Ісус] відповів: ―Царство Боже прийде непомітно.

Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.

Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.

Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!

Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.

Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.

Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:

[люди] їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.

Так само, як було й за днів Лота: [люди] їли, пили, продавали, купували, садили, будували;

але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.

Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться.

Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.

Пам’ятайте про дружину Лота.

Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.

Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.

Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.

Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.

Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.