Євангеліє від св. Луки, розділ 5❧НПУ — Новий Переклад Українською

Одного разу, коли [Ісус] знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,

Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.

[Ісус] увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.

Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові: ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.

Симон сказав у відповідь: ―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.

Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.

Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.

Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив: ―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!

Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,

а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона. І промовив Ісус до Симона: ―Не бійся, віднині будеш ловити людей.

Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.

Коли [Ісус] перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.

[Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить проказа залишила його.

[Ісус] наказав йому: ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.

Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.

Він же відходив у пустелю та молився там.

Одного дня, коли [Ісус] навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,

І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.

Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.

Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»

Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»

Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?

Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“ чи „Встань і ходи!“?

Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»

Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.

Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»

Після цього [Ісус] вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»

Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.

І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.

А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням: ―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками?

Ісус же відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.

Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.

Тоді вони сказали Йому: ―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють!

Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними?

Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.

Він розповів їм притчу: ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової.

Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.

Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.

І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»