Перша книга Маккавейська, розділ 4❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

І Ґорґія взяв п’ять тисяч мужів і тисячу вибраних коней, і табір піднявся вночі,

щоб напасти на юдейський табір і раптово їх побити. І сини твердині були йому проводирями.

І почув Юда, і підійнявся він і сильні, щоб побити силу царя, що в Аммаусі,

аж поки ще сили розпорошилися з табору.

І прийшов Ґорґія до табору Юди вночі, і нікого не знайшов. І шукав їх у горах, бо сказав: Ці втікають від нас!

І як тільки настав день, Юда з’явився на рівнині з трьома тисячами мужів. Лише щитів і мечів не мали стільки, скільки бажали.

І вони побачили сильний, озброєний табір народів, і коня, що його оточував, і вони вишколені до війни.

І Юда сказав мужам, що з ним: Не бійтеся їхньої безлічі й не лякайтеся їхнього нападу.

Згадайте, як врятувалися наші батьки в Червоному морі, бо їх переслідував фараон із силою.

Тепер же закличемо до неба, чи Він нас забажає і згадає завіт батьків, і знищить цей табір сьогодні перед нашим обличчям,

і всі народи пізнають, що Він — Той, Хто визволяє і спасає Ізраїля.

І чужоземці підняли свої очі й побачили їх, як ідуть напроти,

і вийшли з табору на битву. І затрубили ті, що з Юдою,

і вони зійшлися, і знищені були язичники та втекли на рівнину,

а всі останні впали від меча. І гналися за ними аж до Ґазирів, аж до рівнин Ідумеї, Азоту і Ямнеї, і впало з них до трьох тисяч мужів.

І повернувся Юда і сила з погоні за ними,

і він промовив до народу: Не пожадайте здобичі, бо проти нас — війна,

Ґорґій і сила поблизу нас на горі. Але стійте тепер перед нашими ворогами і воюйте з ними, і після цього спокійно візьмете здобич.

Ще коли Юда закінчував, ось показалася якась частина, виглядаючи з-за гори.

І вона побачила, що ті повернулися і запалюють табір, бо дим, який показався, явним зробив те, що сталося.

Вони ж, бачачи це, сильно перелякалися. І, бачачи, що і табір Юди на рівнині готовий до боротьби,

усі втекли до землі чужоземців.

А Юда повернувся на пограбування табору, і вони взяли багато золота, срібла, синьої тканини, морської багряниці й велике багатство.

І, повернувшись, співали й благословили до неба, тому що добре, бо Його милосердя навіки.

І в той день було велике спасіння для Ізраїля.

А ті з чужоземців, які врятувалися, прийшовши, сповістили Лисієві про все, що трапилося.

Він же, почувши, замішався і підупав, бо з Ізраїлем сталося не те, що він бажав, і вийшло не те, що йому заповів цар.

І в наступному році він зібрав шістдесят тисяч вибраних мужів і п’ять тисяч коней, щоб воювати проти них.

І вони прийшли до Ідумеї і отаборилися у Ветсурах, а Юда зустрів їх з десятьма тисячами мужів.

І він побачив сильний табір, помолився і сказав: Благословенний, Ти, Спасителю Ізраїля, що знищив напад сильного рукою Твого раба Давида і видав табір чужоземців у руки Йонатана, сина Саула, і того, що носив його зброю.

Замкни цей табір у руці Твого народу Ізраїля, і хай застидаються їхньою силою і конем.

Дай їм страх і розтопи сміливість їхньої сили, і хай будуть захитані їхньою руїною.

Скинь їх мечем тих, що Тебе люблять, і Тебе хвалитимуть у піснях усі, що знають Твоє Ім’я.

І вони зійшлися в битві разом, і полягло з табору Лисія до п’яти тисяч мужів, і впали перед ними.

А Лисій, бачачи свої війська, що вони налаштовані до відступу, а що в Юди була сміливість, і що вони готові чи жити, чи померти із честю, відійшов до Антіохії і найняв численних чужоземців, щоб знову піти на Юдею.

А Юда і його брати сказали: Ось наші вороги побиті, підімо очистити святе і обновити!

І весь збір зібрався, і вони пішли на гору Сіон.

І побачили святощі спустошеними, жертовник опоганений, спалені двері й у дворах — рослини, що виросли, наче в лісі чи наче на одній з гір, і розбиті склади.

І вони роздерли свій одяг, і заголосили великим плачем, поклали попіл,

упали долілиць до землі й затрубили трубами на знак і заволали до неба.

Тоді Юда наказав мужам воювати проти тих, що у твердині, аж доки святе не очиститься.

І він вибрав священиків без вади, що бажали закону,

і вони очистили святе та забрали каміння опоганення на нечисте місце.

І вчинили раду про опоганений жертовник всепалення, що з ним зробити.

І випала в них добра рада його знищити, щоби часом не було їм на погорду, що його опоганили народи. І вони знищили жертовник,

і відклали каміння на горі дому у вигідному місці, доки не прийде пророк, що заповість про них.

І взяли цілі камені за законом, і збудували новий жертовник — такий, як попередній.

І збудували святе та середину дому, поблагословили двори,

зробили новий святий посуд і внесли світильник, кадильний жертовник і стіл до храму.

І принесли ладан на жертовнику, і запалили лампади, що на світильнику, і світили у храмі.

І поставили на столі хліби та повісили завісу. І закінчили всі діла, які робили.

І на двадцять п’ятий день дев’ятого місяця, це місяць хаселев, сто сорок восьмого року, вони встали вранці

й принесли жертву за законом на новому жертовнику для всепалень, який вони зробили.

Згідно із часом і днем, в який його опоганили народи, у той він був відновлений з піснями, гуслами, арфами і цимбалами.

І весь народ упав долілиць, вони поклонилися і поблагословили до неба Того, Хто давав їм успіх.

І зробили обновлення жертовника вісім днів, і принесли всепалення з радістю, і принесли жертву спасіння та похвали.

І прикрасили те, що перед лицем храму, золотими вінками і малими щитами, обновили двері, склади і поставили двері.

І велика радість була в народі, і відвернули погорду народів.

І постановив Юда, його брати і весь збір Ізраїля, щоб святкувати дні обновлення жертовника у своїх часах, рік за роком вісім днів, від двадцять п’ятого дня місяця хаселева, з радістю і веселістю.

І спорудили в той час довкола гори Сіон високі мури і сильні вежі, щоб, прийшовши, народи їх не потоптали, як зробили перед тим.

І поставили там силу, щоб його охороняти, і укріпили його, щоби берегти Ветсуран, аби народ мав твердиню перед обличчям Ідумеї.