Друга книга Ездри, розділ 8❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Після цього, як царював Артаксеркс, цар персів, прийшов Ездра, син Сарея, сина Езрія, сина Хелкія, сина Салима,

сина Саддука, сина Ахітова, сина Амарія, сина Езія, сина Марерота, сина Зарая, сина Сауя, сина Вокка, сина Авісуя, сина Фінееса, сина Елеазара, сина Аарона, першого священика.

Цей Ездра прийшов із Вавилону як писар, бувши обізнаним із законом Мойсея, що даний Богом Ізраїля.

І цар дав йому славу, як він знайшов милість перед ним в усіх його навчаннях.

І прийшли з ним деякі із синів Ізраїля, священиків, левітів, священних співаків і придверників, і священних рабів до Єрусалима в сьомому році царювання Артаксеркса в п’ятому місяці, це сьомий рік царя.

Бо, вийшовши з Вавилону в день нового місяця, у першому місяці, то в день нового місяця в п’ятому місяці вони прийшли до Єрусалима, за даною їм доброю подорожжю від Господа.

Бо Ездра мав велике вміння, щоб нічого не залишити з того, що в Господньому законі, та із законів навчати весь Ізраїль, усі заповіді та суди.

Це — нижчеподаний відпис наказу царя Артаксеркса, письма, посланого священикові Ездрі, читцеві Господнього закону:

Цар Артаксеркс священикові Ездрі, читцеві Господнього закону: вітання!

Я, ласкаво судивши, наказав бажаючим з юдейського народу, тим, які хочуть зі священиків і левітів, і тих, що в нашому царстві, піти з тобою в Єрусалим.

Отже, ті, що бажають, хай підуть з тобою, як і вирішено мною та сімома друзями-радниками,

щоб відвідати тих, що в Юдеї і в Єрусалимі, згідно з тим, що є в законі Господньому,

і принести до Єрусалима дари Господеві Ізраїля, те, що обіцяв я і приятелі, і все золото та срібло, яке знайшлося у вавилонській країні, Господеві до Єрусалима з дарованим від народу для храму їхнього Господа, що в Єрусалимі,

щоб зібрати золото і срібло для биків, баранів, ягнят і це, що з ними піде,

щоб принести жертви на жертовнику їхнього Господа, що в Єрусалимі.

І все, що тільки з твоїми братами бажаєш чинити із золотом і сріблом, роби за бажанням твого Бога,

і священний посуд Господа, даний тобі на потреби храму твого Бога, що в Єрусалимі, поставиш перед твоїм Богом, що в Єрусалимі.

І інше, що тобі буде потрібне для храму твого Бога, придбаєш із царської скарбниці.

І я, цар Артаксеркс, наказав сторожеві скарбниці Сирії і Фінікії, щоб те, за чим пошле священик Ездра, читець закону Найвищого Бога, дбайливо було йому дане аж до ста талантів срібла,

так само до ста мірок пшениці, ста мірок вина і безліч солі.

Усе те нехай буде зроблене дбайливо за Божим законом для Найвищого Бога, щоб не було гніву на царстві царя і на синах.

І вам повідомляється, що для всіх священиків, левітів, священних співаків, придверників, священних слуг і купців цього храму не буде жодного податку, ні іншого тягаря, і щоб ніхто не мав влади щось їм накинути.

І ти, Ездро, за Божою мудрістю постав суддів і суддів, щоб судили в цілій Сирії і Фінікії всіх тих, що знають закон твого Бога. А тих, що не знають, навчиш!

І всі, які переступають і закон твого Бога, і царський закон, хай будуть належно покарані, чи це смертю, чи це карою, чи грошовою карою, чи вигнанням.

Благословенний єдиний Господь, Який дає це в серце царя, щоб прославити Його дім, що в Єрусалимі,

і вчинив мене шанованим перед царем, радниками, усіма приятелями і його вельможами.

І я став сильним за допомогою мого Господа Бога, і я зібрав мужів з Ізраїля, щоб пішли зі мною.

Ось це проводирі за їхніми батьківщинами і володіннями, що йшли зі мною з Вавилону в царювання царя Артаксеркса.

Із синів Фінееса — Ґасом, із синів Єтамара — Ґамил, із синів Давида — Аттус, син Сехенія.

Із синів Фороса — Захарія, і з ним сто п’ятдесят записаних мужів.

Із синів Фаатмоава — Еліаоній, син Зарея, і з ним двісті мужів.

Із синів Затоя — Сенехія, син Єзила, і з ним — триста мужів. Із синів Адіна — Вин-Йоната, і з ним — двісті п’ятдесят мужів.

Із синів Ілама — Єсія, син Ґотолія, і з ним сімдесят мужів.

Із синів Сафатія — Зарея, син Михаїла, і з ним — сімдесят мужів.

Із синів Йоава — Авадія, син Єзила, і з ним — двісті дванадцять мужів.

Із синів Ванія — Салімот, син Йосафія, і з ним — сто шістдесят мужів.

Із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним — двадцять вісім мужів.

Із синів Асґата — Іван, син Акатана, і з ним — сто десять мужів.

Із синів Адонікама — останні, ось це їхні імена: Еліфалат, Єуїл і Самея, і з ними — сімдесят мужів.

Із синів Ваґоя — Утій, син Істалкура, і з ним — сімдесят мужів.

І я їх зібрав до згаданої ріки Тера, і ми отаборилися там три дні, і я їх повчав.

І я там не знайшов нікого із синів священиків і з левітів.

Тож я послав до Елеазара, Ідуїла, Маасмана, Елнатана, Самея, Йоріва, Натана, Енната, Захарії і Месолама, володарів і знавців,

і я сказав їм піти до володаря Аддея, що на місці скарбниці,

заповівши їм сказати Аддею, його братам і тим, що на місці скарбниці, щоб послали нам тих, що є священиками в домі нашого Господа.

І вони привели нам із сильною рукою нашого Господа вчених мужів із синів Моолія, сина Левія, сина Ізраїля: Асевивія, його синів і братів, — вісімнадцять.

Асевія, Аннуна і Осея, брата із синів Ханунея та їхніх синів, — двадцять мужів.

А зі слуг священиків, яких дав Давид і володарі на працю левітам, — двісті двадцять слуг священиків. Подано список усіх імен.

І я там заповів піст юнакам перед нашим Господом,

щоби шукати в Нього добру путь для нас і для тих, що є з нами, для наших дітей і худоби.

Адже я посоромився просити для певності в царя піших і кінних, і супровід проти наших ворогів.

Бо ми сказали цареві, що сила нашого Господа буде з тими, хто шукає Його, у кожному виправлянні.

І ми знову помолилися до нашого Господа за це, і одержали милосердя.

І я відділив з володарів племен священиків дванадцять мужів, і Серевія та Ассамія, а з ними — десять мужів з їхніх братів.

І я їх поставив над золотом, сріблом і святим посудом дому нашого Господа, який дарував цар, його радники, вельможі та весь Ізраїль.

І, вставши, я їм передав шістсот п’ятдесят талантів срібла, сто талантів срібного посуду, сто талантів золота, двадцять позолоченого і дванадцять мідних посудин з добірної міді, що виблискує, як золотий посуд.

І я їм сказав: І ви є святими для Господа, і посуд святий, і золото, і срібло, обітоване Господеві, Господеві наших батьків.

Пильнуйте і стережіть, доки ви не передасте їх володарям племен священиків і левітів, і володарям батьківщин Ізраїля в Єрусалимі в складах дому нашого Господа.

І ті священики і левіти, що взяли золото, срібло і посуд, принесли це в Єрусалим, до храму Господнього.

І ми відійшли від ріки Тери у дванадцятий день першого місяця, і ввійшли ми до Єрусалима при сильній руці нашого Господа, що над нами, і Господь спас нас у дорозі від усякого ворога, і ми прийшли в Єрусалим.

І коли я прибув сюди, у третій день, то передано зважене золото і срібло в домі нашого Господа Мармотію, синові Урії, священикові,

і з ним був Елеазар, син Фінееса, і були з ними Йосавдос, син Ісуса, і Моет, син Саванна, левіти, усе було за числом і вагою, і записано всю їхню вагу в тій годині.

А ті, що прийшли з полону, принесли жертви Господеві, Богові Ізраїля: дванадцять биків за весь Ізраїль, дев’яносто шість баранів, сімдесят два ягняти, дванадцять козлів за спасіння. Усе в жертву Господеві.

І віддали накази царя царським економам і володарям Долини Сирії і Фінікії, і прославили народ і Господній храм.

А коли це закінчилося, то прийшли до мене володарі, кажучи:

Народ Ізраїля, володарі, священики і левіти не відділилися від чужого народу землі з-за їхньої нечистоти, від ханаанців, хеттійців, ферезейців, євусейців, моавійців, єгиптян й ідумейців.

Оскільки побралися з їхніми дочками, вони і їхні сини, і змішалося святе насіння із чужим народом землі, і вчащали володарі і вельможі в цьому беззаконню від початку діла.

І сталося, що як тільки я це почув, то роздер одяг і священний одяг, і рвав волосся з голови та бороди, і сів я, задуманий і смутний.

І зібралися до мене ті, які тоді були зрушені словом Господа Ізраїля, коли я плакав над беззаконням, і я сів смутним аж до вечірньої жертви.

І, вставши від посту, маючи роздертий одяг і священний одяг, схиливши коліна і простягнувши руки до Господа, я сказав:

Господи, я засоромлений, я застидався перед Твоїм обличчям.

Бо наші гріхи помножилися понад наші голови, а наші беззаконня піднялися аж до неба;

ще із часів наших батьків і аж до цього дня ми є у великому гріху.

І через гріхи наші і наших батьків ми були передані з нашими братами, з нашими царями і з нашими священиками царям землі на меч, полон і грабунок із соромом аж до цього дня.

І тепер ненадовго було над нами милосердя в Тебе, Господи, щоб залишити нам корінь та ім’я в місці Твого освячення,

і щоб відкрити світло нам у домі нашого Господа, щоб дати нам їжу в час нашого рабства.

І коли ми служили, ми не були покинені нашим Господом, але Він поставив нас у милості перед царями персів,

аби дати нам їжу, прославити наш храм і підняти спустошення Сіону, щоб дати нам основу в Юдеї та Єрусалимі.

Тепер же що скажемо, Господи, бо маючи це, ми переступили Твої приписи, які Ти дав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи:

Земля, до якої входите успадкувати, є земля опоганена поганню чужинців землі, і вони наповнили її їхньою нечистотою.

Тож тепер не віддаватимете їхніх дочок за ваших синів, а дочок ваших не даватимете їхнім синам.

Не шукатимете миритися в тому, що має до них відношення весь час, щоб, скріпившись, ви їли блага землі й успадкували вашим синам навіки.

І те, що трапляється нам, усе стається через наші злі діла і наші великі гріхи.

Адже Ти, Господи, облегшив наші гріхи і дав нам цей корінь. Ми знову повернулися, щоб переступити Твій закон, аби змішатися з нечистотою народів землі.

Не розгніваєшся на нас, щоб нас знищити, щоб не залишити корінь, насіння і наше ім’я.

Господи Ізраїля, Ти є праведним, бо ми залишилися коренем до сьогодні.

Ось тепер ми є перед Тобою в наших беззаконнях, бо не можемо ще стояти перед Тобою через це.

І коли Ездра визнавався, молячись, плачучи, лежачи на землі перед храмом, до нього зібралася з Єрусалима дуже велика юрба — чоловіки, жінки і молодь. Адже був великий плач серед натовпу.

І Єхонія, син Єїла із синів Ізраїля, подавши голос, сказав Ездрі: Ми згрішили проти Господа і побралися з жінками-чужинками з народів землі. Тепер же є надія Ізраїлеві.

У цьому нехай буде з нами клятва до Господа, щоб відкинути всіх наших жінок, що із чужинок, з їхніми дітьми, як суджено тобою, і тими, які слухаються Господнього закону.

Уставши, доверши, бо діло для тебе, і ми з тобою, щоб чинити із силою.

І Ездра, уставши, взяв клятву з володарів племен, священиків і левітів усього Ізраїля, щоб так чинити. І поклялися.