Книга Приповістей Соломонових, розділ 17Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою.
Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами.
Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних.
Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста.
Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний.
Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки.
Для вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша.
Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста.
Повчання — це щедра винагорода людині, яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме.
Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних.
Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває.
Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела.
Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло.
Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде.
Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням.
Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом.
Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість?
Хто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду.
На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються.
Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга.
Хто любить гріх, радіє, коли сваряться.
Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду.
Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері.
Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості.
Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності.
Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі.
Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила.
Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів.
Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна.
Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.
Джерела
