Книга Приповістей Соломонових, розділ 29❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Кращий той, хто звинувачує, ніж твердошия людина, — він раптово спалахне, і для нього не буде зцілення.

Коли праведних хвалять, люди радіють, а коли безбожні панують, — люди стогнуть.

Якщо людина любить мудрість, то його батько радіє, а коли водиться з розпусницями, то нищить маєток.

Праведний цар піднімає країну, а беззаконний чоловік нищить її до основ.

Хто лаштує сітку для обличчя свого друга, — накидає її на свої ноги.

На того, хто грішить, наставлена велика пастка, а праведний перебуватиме в радості та веселості.

Праведний здатний судити бідних, а безбожний не розуміє знання, і в бідного немає розуму тих, які знають.

Зловмисні люди роблять у місті заколоти, а мудрі втихомирюють гнів.

Мудрий чоловік судить народи, а нікчемний з обуренням насміхається, та не має страху.

Люди, причетні до крові, ненавидітимуть праведного, а простодушні шукатимуть добра для його душі.

Нерозумний виливає весь свій гнів, а мудрий в міру стримує його.

Якщо цар прислухається до слів неправди, то і всі його підлеглі безбожні.

Якщо разом іде той, хто позичає, і той, хто позичив, — Господь пильнує їх обох.

Якщо цар судить бідних по правді, то його трон буде встановлений для свідчення.

Синці та картання дають мудрість, а розпущена дитина соромить своїх батьків.

Багато безбожників — багато стає і гріхів, та праведних охопить страх, коли вони впадуть.

Наставляй свого сина, — і він дасть тобі мир, і буде прикрасою для твоєї душі.

Для беззаконного народу немає радника, а той, хто дотримується закону, — блаженний.

Словами впертого раба не виправиш: хоч він і зрозуміє, але до уваги не візьме.

Якщо побачиш людину, яка швидко говорить, то знай, що нерозумний має більшу надію, ніж вона.

Хто змалку живе розгнуздано, той стане слугою, і врешті-решт сам собі принесе страждання.

Гарячкувата людина затіває бійку, а гнівливий чоловік викопує гріхи.

Гордість принижує людину, а покірних Господь увінчує славою.

Той, хто ділиться зі злодієм, ненавидить свою душу. Якщо хто почує, що проклинають, і не розголошує,

такі через страх і сором перед людьми спіткнулися. Хто ж на Господа надіється, — радітиме. Безбожність призводить людину до падіння, а хто покладає надію на Володаря, — буде врятований.

Багато хто влещується перед правителями, але праведність людини є від Господа.

Неправедна людина — огида для праведних, а для беззаконника гидотою є пряма дорога.