Книга Приповістей Соломонових, розділ 8❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Ти проголошуєш мудрість, щоб до тебе прислухався розум.

Вона стоїть на верхів’ях гір, — серед стежок.

Вона прислуговує при брамах князів і біля входів урочисто закликає:

Запрошую вас, люди, подаю свій голос до людських синів.

Добродушні, навчіться кмітливості! Неосвічені, прикладіть до цього серце!

Послухайте мене, бо я говоритиму про важливі речі, устами промовлятиму праведне.

Бо моя гортань проголошуватиме правду, а лукаві уста мені огидні.

Усі слова моїх уст — правда, у них немає нічого викривленого чи заплутаного.

Усе явне для тих, хто розуміє, і правдиве для тих, хто знаходить знання.

Прийміть повчання, а не срібло, — радше знання, ніж перевірене золото! Дайте перевагу розуму над чистим золотом.

Адже мудрість краща за коштовне каміння, і всі дорогоцінності не варті її.

Я — мудрість — поселилася з порадою та знанням і запросила розсудливість.

Господній страх ненавидить неправедність, гордість, зухвалість і дороги зла. Я зненавиділа заплутані шляхи поганих людей.

У мене порада, упевненість, розум і сила.

Мною панують царі, володарі мною закарбовують правосуддя.

Завдяки мені отримують славу вельможі, і мною царі оволодівають землею.

Я люблю тих, хто мене любить, і ті, які мене шукають, — знайдутьмене.

Багатство і слава належать мені: великі маєтки та праведність.

Краще насолоджуватися моїми плодами, ніж золотом і коштовним камінням; мої плоди кращі за добірне срібло.

Я ходжу шляхами правди і перебуваю на стежках справедливості,

аби наділити майном тих, хто мене любить, — наповнити їхні скарбниці добром.

Якщо я сповіщаю вам про те, що стається щодня, то не забуду перерахувати й того, що вічне.

Господь створив мене як початок Своєї дороги — для Своїх діянь.

Він у довічності мене заснував, — на початку;

перш ніж була створена земля, перш ніж були створені безодні, перш ніж пробилися джерела вод,

перш ніж постали гори, перш за всі пагорби, — Він породив мене.

Господь створив краї, незаселені місця та заселені узвишшя, що під небом.

Коли Він облаштовував небо, я була з Ним. І коли Він установляв Свій трон на вітрах,

коли вгорі Він закріплював хмари та непорушно закладав під небом джерела,

і коли сильними робив підвалини землі, —

я була поряд з Ним, я була та, котрою Він радів, щоденно і повсякчасно я веселилася перед Його обличчям,

коли Він радів, закінчивши Всесвіт, — радів людськими синами!

Отже, сину, послухай мене.

Блаженний чоловік, який мене послухається, — людина, яка буде дотримуватися моїх доріг, яка щодня перебуває при моїх брамах, — несе варту при вході мого дому.

Адже мої виходи — це витоки життя, там готується милість від Господа.

А ті, які грішать проти мене — грішать проти власних душ: ті, котрі мене ненавидять, — люблять смерть.