Книга Псалмів, розділ 144❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Давида. Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці.

Він моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель; мій щит, - і я до нього прибігаю. Він підбиває народи під мене.

Господи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, - що думаєш про нього?

Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.

Господи, прихили твоє небо й зійди! Діткнись до гір, - і вони задимують.

Заблискай блискавкою і розсип їх, стріли твої пусти й збентеж їх!

Простягни з вишніх твою руку, спаси мене і вирятуй мене від вод великих, від рук чужинців,

уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.

Боже, я нову пісню тобі заспіваю, на десятиструнній гарфі тебе хвалитиму, -

тебе, який даєш царям перемогу, який спасаєш Давида, слугу твого, від меча лихого.

Спаси мене й визволь із рук чужинців, уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.

Сини наші як парості хай будуть, що ростуть у повнім віку молодечім. Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці.

Засіки наші нехай будуть повні і постачають усяке збіжжя. Вівці наші хай тисячами котяться, тьмою-тьменною на полях наших.

Хай буде навантажена худоба наша; хай не буде ані розколини, ані втрати, ані галасу на майданах наших.

Щасливий народ, в якого така доля! Щасливий народ, якому Бог - Господь!