Книга Псалмів, розділ 2❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Чого метушаться народи, і люди задумують марне?

Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника:

“Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!”

Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.

Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить:

“Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”

Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.

Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.

Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.”

Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею.

Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні.

Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.