Книга Псалмів, розділ 90❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Молитва. Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.

Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.

Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»

Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.

Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, мов та трава, що зеленіє.

Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі - підтята висихає.

Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.

Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.

Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.

Дні віку нашого - сімдесят років, а як при силі - вісімдесят років; і більшість із них - то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.

Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?

Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.

Повернися, Господи! - докіль? - і змилуйся над слугами твоїми.

Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.

Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.

Хай з'явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.

І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших!