Книга Псалмів, розділ 73❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!

А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.

Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних

Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.

Вони не знають людських злиднів, і їх не б'ють, як простих людей.

Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.

Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.

Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнітом загрожують.

Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.

Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!

І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»

Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.

Чи ж я даремне беріг чистим моє серце, в невинності умивав мої руки?

Увесь день зносив побої, і докори - щоранку?

Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», - то родові дітей твоїх був би я зрадник.

І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був - той труд - для мене.

Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, не збагнув долю, що на них чекає.

Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.

Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!

Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.

І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.

Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.

Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.

Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.

Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.

Тіло моє і моє серце знемагають; Бог - скеля мого серця і повіки моя доля.

Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.

А мені благо - близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.