Книга Псалмів, розділ 56❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Провідникові хору. На мелодію «Йонат елем рехокім». Давида. Міхтам. Коли філістимляни схопили його в Гаті.

Помилуй мене, Боже, бо мене напастують, день-у-день воюють проти мене й утискають.

День-у-день лютують мої противники, багато бо тих, що йдуть боєм на мене.

Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю!

На Бога, слово котрого славлю, на Бога уповаю, не страхаюся: що може заподіяти мені людина?

Увесь день мене обмовляють, усі думки їхні мені на лихо.

Збираються, засівши, за кроками моїми назирають, на душу мою так і чигають.

За беззаконня їхні воздай їм; у гніві розбий народи, Боже.

Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?

Тоді вороги мої назад відступлять, як тільки я візву до тебе. Знаю напевне, що Бог зо мною.

У Бозі я слово прославляю, в Господі прославлю слово.

На Бога уповаю і не боюся; що ж може заподіяти мені людина?

Обітниці, що зробив я тобі, тяжать на мені, віддам тобі похвальну жертву.

Бо спас єси життя моє від смерти, та й ноги мої, щоб я не спотикнувся, щоб перед Богом міг ходити у світлі живих.