Книга Премудрості Соломона, розділ 13❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Бо всі люди від природи безумні, які мають незнання Бога і з добрих видимих речей не змогли пізнати того, що є, і не пізнали Творця, сприймаючи діла,

але богами — володарями Всесвіту — вважали чи вогонь, чи дух, чи швидке повітря, чи круг зірок, чи сильну воду, чи небесні світила.

А якщо, насолоджуючись їх красою, сприйняли їх за богів, то хай знають, наскільки від них Володар є кращий, бо Він, родоначальник краси, їх створив.

Якщо ж подивом дивляться на силу і діла, хай зрозуміють, наскільки сильніший є від них Той, Хто їх створив.

Адже з величі й краси творіння відповідно видно їх Творця.

Але все ж таки в них є мала вина, бо вони швидко обманюються, шукаючи Бога і бажаючи Його знайти.

Бо, живучи в Його ділах, досліджують і вірять побаченому, бо гарне те, що бачать.

Знову ж і вони не прощені.

Бо якщо змогли таке побачити, щоб могли пізнати вік, як швидко не знайшли їх Владику?

Вони ж нещасні і їхні надії на мерцях, які богами назвали діла людських рук, золото і срібло, твір художника і подоби живих, чи непотрібний камінь, діло давньої руки.

Якщо ж і якийсь різьбяр по дереву, зрізавши відповідну рослину, вправно обчистив усю його кору і, майструючи, уміло зробив потрібний посуд на потрібне для життя,

а залишками праці, використавши на приготування їжі, наситився,

і з них, відкинуте, ні на що не придатне, викривлене дерево і повне ґудзів, взявши, дбайливо вирізьбив у своєму дозвіллі й уміло у відпочинку надав йому вигляду, уподібнив його до подоби людини

чи схожим зробив до якоїсь простої тварини, помазавши його кіновар’ю і червоною фарбою, помалювавши його шкіру і замазавши всяку пляму, що на ньому,

і зробивши йому гідне для нього помешкання в стіні, поставив його, прикріпивши залізом.

Отже, подбав за нього, щоб не впав, знаючи, що воно неспроможне собі допомогти. Бо це — образ, і потребує допомоги.

А молячись за майно, шлюби і дітей, він не стидається говорити до бездушного і прикликає немічне в справах здоров’я,

просить мертвого про життя і благає про допомогу те, що безсиле, а про подорожування те, що не спроможне і стопою скористатися,

і просить сили на прибуток, працю і зміцнення рук те, що найнемічніше руками.