Книга Премудрості Соломона, розділ 14❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Інший, готуючись до плавби морем і бажаючи пройти через бурхливі хвилі, до дерева взиває, трухлявішого за судно, що несе його.

Судно - це жадоба наживи вигадала, | майстерна мудрість збудувала,

але твоє, Отче, провидіння ним кермує, | бо ти відкрив дорогу на морі | і шлях безпечний на хвилях,

показавши, що можеш спасти з усякої негоди, | навіть коли й без хисту на нього пуститись.

Та ти не хочеш, щоб діла твоєї мудрости були без ужитку, | тому й маленькій деревині люди життя своє звіряють, | і, перепливши на байдаку бурхливі хвилі, спасаються.

Вже на початку, тоді, коли велетні прегорді гинули, | надія світу в ковчезі схоронилась; - кермована твоєю рукою, | лишила світові сім'я роду.

Благословенне бо дерево, що справедливості служить,

а прокляте - і те вироблене рукою, і той, хто виробив його; | він - що зробив його, | а воно - що тлінне, назване було богом.

Бо для Бога однаково осоружні -і безбожний, і його безбожність;

тож спаде кара й на роботу, і на майстра.

Тому й буде суд над кумирами народів | за те, що в творінні Божім гидотою стали, | спокусою для людських душ | та пасткою ногам безумних.

Думка виробляти бовванів була початком блудування, | а їх винахід - зіпсуттям життя.

Спочатку не було їх, ані й не буде повіки.

З-за людського пустодумства ввійшли вони в світ, | тому й призначений їм незабаром кінець.

Прибитий передчасним смутком батько, | зробивши образ зарання забраної дитини, | недавно померлу людину тепер як бога почитає | і встановлює для своїх підлеглих таїнства та обряди.

А потім цей нечестивий звичай з часом закріпився, | і його зберігають як закон.

Та й на веління князів виявлювано різьбленим подобам шану. | А чию особу почитати люди не могли, бо жила в далеких землях, | то уявивши собі її віддалений вигляд, | виробляли видиму подобу царя, якого шанували, | щоб ревно вклонитися відсутньому наче присутньому.

До поширення культу серед тих, які царя не знали, | причинилося й честолюбство майстра;

він бо, бажаючи приподобатись володареві, | уживав свого мистецтва, щоб образ вийшов куди кращий;

юрба ж захоплена красою твору, | почала вважати гідним почитання того, | що його нещодавно шанувала як людину.

І те стало в людському житті пасткою, | бо люди, піддавшись нещастю або гнобленню, | приклали каменю та дереву ім'я неприкладальне.

Та не досить їм було блукати в пізнаванні Бога, | але, живучи серед великого змагу невідання, | вони таке велике лихо ще й миром називають!

Святкуючи дітовбивчі обряди чи укриті таїнства, | чи то шалені учти з дивними звичаями,

вони не зберігають ані життя, ані подружжя чистим: | один одного або підступно вбиває, або перелюбом смутить.

Усюди всуміш кров, убивство, крадіж, обман, | зіпсуття, невірність, бунт, кривоприсяга,

непокоєння людей добрих, забуття про добродійство, | опоганення душ, протиприродна розпуста, | безлад у подружжях, перелюб, безсоромність.

Почитання ж кумирів безіменних | - початок, причина й кінець усьому лиху.

Вони бо або з радости шаліють. або пророцтва видають брехливі, | або живуть у кривді, або скоро присягають криво.

Бо, здавшися на бовванів бездушних, | не бояться, що за ложну клятву їх поб'є лихо.

За обидвоє спіткає їх кара справедлива: | за те, що, ідолам віддавшись, про Бога думали погано, | і за те, що, знехтувавши святість, | підступно кривоприсягали.

Бо не спромога тих, що на них присягаються, | а справедливість, що карає грішників, | завжди досягне переступ злочинців.