Книга Псалмів, розділ 131Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
Пісня при підході до храму. Господи, згадай Давида і всю його сумирність;
як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:
Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,
не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,
доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.
Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.
Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.
Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.
Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.
Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.
Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.
Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!
Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:
Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.
Щедро поблагословлю впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,
його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю.
Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.
Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.
Джерела
