Книга Псалмів, розділ 62❧Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)

Псалом Давида, коли він перебував у Юдейській пустелі.

Боже, Боже мій, до Тебе я підіймаюся вдосвіта. До Тебе прагне моя душа, як часто до Тебе прагне моє тло в цій пустинній, непрохідній і безводній землі.

Так я з’явився перед Тобою у святині, щоби побачити Твою силу і Твою славу!

Бо Твоя милість краща за життя. Мої уста Тебе величатимуть.

Так буду прославляти Тебе у своєму житті; в Ім’я Твоє підноситиму свої руки.

Нехай наповниться моя душа, немовби жиром і ситістю, і радісними окликами висловлюватимуть хвалу мої вуста.

Коли я згадував про Тебе на своєму ліжку, то із самого ранку роздумував про Тебе.

Адже Ти став мені помічником, і я радітиму під захистом Твоїх крил.

Моя душа приліпилася до Тебе, мене підтримала Твоя правиця.

Ті ж даремно шукали моєї душі, — вони зійдуть у найвіддаленіші глибини землі.

Вони попадуть під владу меча, — стануть здобиччю лисів.

А цар звеселиться в Бозі, буде хвалитися кожен, що Ним клянеться, бо уста тих, які говорять неправду, будуть закриті.