Книга Псалмів, розділ 56Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида — на згадку про його втечу від Саула до печери.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію покладає душа моя, і в тіні Твоїх крил я матиму надію, доки не минеться беззаконня.
Я буду кликати до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.
Він послав з неба і спас мене, віддав на зневагу тих, які глумилися наді мною. (Музична пауза). Бог послав Свою милість і Свою правду
й захистив душу мою, що посеред молодих левів. Я засинаю в тривозі; людські сини… їхні зуби — зброя і стріли, а їхній язик — гострий меч.
Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя!
Вони приготовили капкан для моїх ніг, пригнітили мою душу. Вони викопали яму переді мною — і впали туди. (Музична пауза).
Готове моє серце, Боже, серце моє готове: буду співати й прославляти.
Пробудись, славо моя, пробудіться, псалтирю і гусла! Я встану рано.
Прославлятиму Тебе між людьми, Господи, співатиму Тобі між народами,
бо аж до неба звеличилася милість Твоя, а правда Твоя — аж до хмар.
Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя.
Джерела
