Книга Псалмів, розділ 61Новий переклад Рафаїла Турконяка (УТТ)
На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Давида.
Хіба моя душа не покориться Богові? Адже від Нього — моє спасіння.
Бо Він — мій Бог, мій спаситель і мій захисник: я надалі не похитнуся.
Доки будете насідати на людину? Усі ви несете згубу, — як похилена стіна, як розхитаний частокіл.
Вони лише прийняли рішення відкинути моє достоїнство; я біг спрагнений. Вони на словах благословляли, а в серці проклинали. (Музична пауза).
Лише Богові покорися, моя душе, адже на Нього я з нетерпінням чекаю.
Бо Він — мій Бог, мій спаситель, мій захисник: я не похитнуся.
У Бозі — моє спасіння і моя слава. Бог — моя поміч, тож моя надія — на Бога.
Усе зібрання народу, покладіть на Нього надію. Розкрийте перед Ним ваші серця. Бог — наш помічник. (Музична пауза).
Однак, людські сини — нерозумні; оманливі людські сини, коли нечесно обважують, — усі вони разом безглузді.
Не покладайте надію на злочинні дії та не жадайте награбованого. Коли пливе багатство, не прикладайте до нього свого серця.
Одного разу промовив Бог, і я такі дві речі почув,
що сила належить Богові, і Твоє, Господи, милосердя, і що Ти даси кожному за його ділами.
Джерела
