Книга Приповістей Соломонових, розділ 12Біблія в перекладі Івана Хоменка
Хто любить навчання, той знання любить, | хто ж ненавидить картання, той безглуздий.
Добрий отримає від Господа, | а чоловіка лукавого він осудить.
Ніхто не може злобою скріпитись, | а корінь праведних не захитається.
Цнотлива жінка - вінець для свого чоловіка, | а безсоромна - немов гниль у його кістках.
Наміри справедливих - правда; | каверзи злих - обман.
Слова безбожних - засідки криваві, | а уста праведних спасуть їх самих.
Повалено на землю злих, і їх більше немає, | дім праведних же остоїться.
Який у чоловіка розум, так його й цінять, | а криводушний буде в погорді.
Ліпше бути простим і працювати на себе, | ніж бути хвальком і не мати хліба.
Праведний про життя своєї худоби дбає, | а серце лихих - жорстоке.
Хто обробляє своє поле, той буде ситий хлібом, | а хто за марнощами вганяє, той розуму не має.
Безбожний зазіхає на здобич лихих, | а корінь праведних тримається твердо.
Злий попадає в петлю з-за своїх губів, | а праведник із біди виходить.
Із плодів уст своїх насититься добром людина; | за вчинками рук людини буде й нагорода.
Дурному шлях його здається простим, | та мудрий - слухає поради.
Дурний притьмом свою досаду виявляє; | розсудливий приховує ганьбу.
Хто звістує правду - чинить справедливість; | ложний свідок -ошуканство.
Є такі, що словами, мов мечем, прошивають, | а язик мудрих гоїть.
Уста правдиві повіки перебувають; | язик брехливий - на хвилину.
Шахрайство в серці тих, що лихо замишляють; | радість - хто рає мир.
Праведному ніякої біди не буде, | а злі нещастям повняться.
Осоружні Господеві уста брехливі; | хто чинить правду, той йому вгодний.
Розумний чоловік приховує знання, | а серце дурних проголошує дурноту.
Рука трудящих пануватиме, | лінива - платитиме дань.
Журба гнобить серце людини, | а добре слово її звеселяє.
Друг праведника вивищує; | дорога злих на манівці їх зводить.
Лінивий не спече влову; | найвищий скарб людини - пильність.
На стежці справедливости - життя; | крива дорога веде до смерти.
Джерела
