Книга Приповістей Соломонових, розділ 16❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика.

Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.

Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.

Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха.

Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.

Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.

Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.

Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.

Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.

В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться.

Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота.

Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.

Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.

Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.

В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний.

Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.

Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.

Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух.

Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.

Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.

Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.

Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара.

Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.

Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.

Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти.

Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.

Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.

Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.

Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.

Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.

Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.

Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.

У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.