Книга Приповістей Соломонових, розділ 13❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення.

Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників - насильство.

Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель

Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься.

Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно.

Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба.

Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.

Викуп життя людини - її багатство; | бідний же загроженим не почувається.

Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.

Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду.

Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє.

Відсунута надія - мука серця; | а здійснене бажання - дерево життя.

Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.

Наука мудрого - джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти.

Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка.

Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ.

Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує.

Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані.

Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись - то для дурних осоружно.

Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, - той зледачіє.

Грішних переслідує нещастя, | а добро - нагорода праведним.

Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться.

Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине.

Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає.

Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу.