Книга Приповістей Соломонових, розділ 21❧Біблія в перекладі Івана Хоменка

В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: | він його, куди хоче, повертає.

Всі путі прості у власних очах людини; | Господь же серця важить.

Чинити справедливість і суд - | ліпше в очах Господніх, аніж жертва.

Гордий погляд і бундючне серце | - ґрунт для гріха безбожних.

Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків.

Надбання скарбів язиком брехливим | - марна пустота, що веде до смерти.

Насильство злих самих же їх погубить, | бо вони зрікаються правдиво чинити.

Крива дорога ледачого, | а чистого вчинки - праві.

Ліпше сидіти на краю покрівлі, | ніж з жінкою сварливою у спільній хаті.

Злого душа бажає зла; | в очах його і приятель не знаходить ласки.

Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; | як мудрого навчають, він приймає науку.

Праведний назирає дім лихого, | а злих кидає в нещастя.

Хто затуляє вухо на крик бідака, | той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде.

Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, | а в пазусі гостинець - лють запеклу.

Чинити правосуддя - праведному радість, | а лиходіям жах.

Людина, що збивається з розумної дороги, | в громаді тіней буде спочивати.

Хто любить радість, той буде злиденним; | хто любить вино та олію, той не розбагатіє.

Злий послужить на викуп справедливого, | а зрадливий - на викуп праведних.

Ліпше сидіти в землі пустинній, | ніж із жінкою сварливою та злісною.

В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, | але дурний їх прогайнує.

Хто йде за справедливістю й милосердям, | - знайде життя й повагу.

Мудрий вдирається в місто хоробрих | і валить твердиню, на яку вони покладалися.

Хто стереже уста і язик свій, | той стереже від лиха свою душу.

Нахаба, чванько - таке ім'я насмішника, | що поводиться з надмірною пихою.

Бажання ледаря для нього вбивче, | бо його руки уникають роботи.

Грішник щодня чогось бажає жадібно, | а праведний дає, не жалує нічого.

Жертва злих - гидота, | а надто, як вони її з злим наміром приносять.

Брехливий свідок загине, | а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово.

Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, | а праведний вважає на свої вчинки.

Супроти Господа немає ні мудрости, | ні розуму, ні ради.

Коня готують на день бою, | але від Господа перемога.