Книга Псалмів, розділ 106НПУ — Новий Переклад Українською
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.